- 1906—1911Столипінська аграрна реформаПрем'єр-міністр Петро Столипін дозволив селянам виходити з общини й ставати власниками своєї землі — на хуторі чи відрубі. Селянський банк продавав землю в кредит, а безземельних заохочували переселятися до Сибіру й на Далекий Схід.
- 1907Українське наукове товариство в Києві1907 р. в Києві з ініціативи Михайла Грушевського заснували Українське наукове товариство. Воно об'єднало вчених, які досліджували історію, мову й природу України, і видавало наукові праці українською мовою.
- 1907—1919Театр Миколи Садовського1907 р. Микола Садовський відкрив у Києві перший український стаціонарний театр — з постійним приміщенням у Троїцькому народному домі. Трупа почала працювати 1906 р. у Полтаві. На сцені театру грала Марія Заньковецька, ставилися п'єси українських і європейських авторів.
- 1907Загальне виборче право в Австрії та вибори 1907 рокуНа початку 1907 р. в Австрії запровадили загальне виборче право для чоловіків до парламенту. На виборах того ж року українці Галичини й Буковини здобули понад два десятки депутатських мандатів.
- 1907Друга Державна дума й українська громадаУ 1907 р. зібралася Друга Державна дума. Українські депутати знову створили власну громаду й вимагали автономії України та навчання рідною мовою в школах. Через кілька місяців цар розпустив і цю Думу.
- 1907Третьочервневий переворот 1907 року3 червня 1907 р. за старим стилем Микола II розпустив Другу думу й своєю волею змінив виборчий закон, хоча без згоди Думи цього робити не мав права. Відтоді поміщики й заможні міщани отримали більшість у парламенті. Цю подію вважають кінцем революції 1905–1907 рр.
- 1907—1909«Словарь української мови» за редакцією Бориса ГрінченкаУ 1907–1909 рр. вийшов чотиритомний «Словарь української мови» за редакцією Бориса Грінченка. Він подавав понад 68 тисяч слів з перекладом російською і став основою сучасного українського правопису.
- 1908Товариство українських поступовцівУ 1908 р. українські діячі Наддніпрянщини створили таємне Товариство українських поступовців (ТУП). Воно об'єднало людей різних поглядів, щоб разом боронити українську мову, школу й культуру в часи реакції.
- 1908Мирослав Січинський убиває намісника Андрія Потоцького12 квітня 1908 р. у Львові студент Мирослав Січинський застрелив галицького намісника Анджея Потоцького. Так він помстився за переслідування українців під час виборів до Галицького сейму.
- 1910Циркуляр Столипіна про «інородницькі» товаристваНа початку 1910 р. міністр внутрішніх справ Петро Столипін надіслав губернаторам циркуляр, який зараховував українців до «інородців». Відтоді влада відмовлялася реєструвати українські й єврейські товариства та видавництва, а «Просвіти» почали закривати.
- 1910Боротьба за український університет і загибель Адама КоцкаГалицькі українці роками вимагали власного університету у Львові. 1 липня 1910 р. під час сутички українських і польських студентів у Львівському університеті загинув студент Адам Коцко, що став символом цієї боротьби.
- 1911Убивство Петра Столипіна в Київському оперному театріУ вересні 1911 р. в Київському міському театрі під час вистави в присутності царя Дмитро Богров двічі вистрілив у прем'єр-міністра Петра Столипіна. За кілька днів Столипін помер від ран.
- 1911Перші гуртки «Пласту» у ЛьвовіУ 1911–1912 рр. у Львові з'явилися перші гуртки українського скаутського руху «Пласт». Їх створили Олександр Тисовський, Іван Чмола й Петро Франко, а в 1912 р. перші пластуни склали присягу.
- 1913Справа БейлісаУ 1911 р. в Києві вбили 13-річного Андрія Ющинського. Влада звинуватила службовця цегельні, єврея Менахема Менделя Бейліса, у вигаданому «ритуальному вбивстві». На суді 1913 р. присяжні виправдали Бейліса.
- 1914Заборона відзначати 100-річчя Тараса ШевченкаУ 1914 р. минало 100 років від народження Тараса Шевченка. Царський уряд заборонив урочистості, і в Києві студенти й робітники вийшли на демонстрації, які розганяла поліція. Заборона обурила й частину російського суспільства.
- 1914Реформа виборчого закону до Галицького сейму 1914 року14 лютого 1914 р. Галицький сейм ухвалив новий виборчий закон, який гарантував українцям близько 27% депутатських місць. Через Першу світову війну за ним так і не провели вибори.
- 1914—1918Перша світова війна (1914–1918)Перша світова війна тривала з літа 1914 до листопада 1918 р. Українські землі стали полем битв між Російською імперією та Австро-Угорщиною, а українці воювали в обох арміях одне проти одного.
- 1914Головна українська рада у ЛьвовіНа початку серпня 1914 р. галицькі українські партії створили у Львові Головну українську раду на чолі з Костем Левицьким. Вона закликала українців підтримати Австро-Угорщину у війні з Росією.
- 1914Легіон Українських січових стрільцівУ серпні 1914 р. в Галичині почали формувати легіон Українських січових стрільців (УСС) — першу українську військову частину новітньої доби. Зголосилося близько 28 тис. добровольців, але австрійська влада дозволила прийняти лише близько 2,5 тис.
- 1914Створення Союзу визволення України4 серпня 1914 р. емігранти з Наддніпрянщини заснували у Львові Союз визволення України. Організація боролася за незалежність України від Росії й вела просвітню роботу серед полонених українців у таборах Австро-Угорщини й Німеччини.
Епоха
Імперський період
1775 — 1917
Галичина й Правобережжя відійшли до імперій раніше — за першим поділом Речі Посполитої 1772 року. Далі — заборони мови й література, що на них відповіла.
Відкрити епоху на лінії → 190 подій