На виборах до Галицького сейму на початку 1908 р. влада, очолювана польським намісником Анджеєм Потоцьким, вдавалася до тиску на українських виборців. У селі Коропець жандарми стріляли в селян і вбили українця Марка Каганця. Обурення українців досягло межі.
12 квітня 1908 р. студент Мирослав Січинський прийшов на прийом до намісника у Львові й кількома пострілами вбив його. Він заявив, що мстився за кривди українського народу й за вбитих на виборах селян.
Січинського засудили до смертної кари, згодом замінили її довгим ув'язненням. Українці зібрали гроші й підготували втечу: у 1911 р. він утік із в'язниці й зрештою дістався США, де жив до кінця життя.
Убивство намісника загострило ворожнечу між поляками й українцями в Галичині. Водночас воно змусило Відень звернути більше уваги на скарги українців.
Де історики не згодні
Оцінки вчинку різнилися ще в 1908 р.: одні українці вважали Січинського героєм, інші, зокрема митрополит Андрей Шептицький, засуджували вбивство. Історики також по-різному оцінюють його наслідки для польсько-українських стосунків.
Постаті
- Мирослав Січинський