Петро Столипін був головою уряду від 1906 р. Він придушив революцію суворими заходами, провів аграрну реформу й обмежив діяльність національних рухів. Через це його ненавиділи революціонери, але й частина придворних кіл була ним незадоволена.
Наприкінці серпня 1911 р. до Києва з'їхалися цар Микола II та уряд на урочистості з нагоди відкриття пам'ятника Олександрові II. 1 вересня за старим стилем у міському театрі (нині Національна опера України) йшла опера «Казка про царя Салтана». В антракті молодий юрист Дмитро Богров підійшов до Столипіна й двічі вистрілив у нього.
Богров отримав квиток від охоронного відділення, бо був його таємним інформатором, водночас маючи зв'язки з анархістами. Столипін помер у лікарні 5 вересня за старим стилем і був похований у Києво-Печерській лаврі. Богрова швидко засудили військовим судом і стратили.
Загибель Столипіна позбавила уряд найсильнішого політика. Сучасники й історики оцінюють його по-різному: одні бачать реформатора, інші — організатора жорстоких репресій, від якого постраждав і український рух.
Де історики не згодні
Постріл пролунав 1 вересня 1911 р. за старим стилем (14 вересня за новим), Столипін помер 5 (18) вересня. Мотиви Богрова досі обговорюють: чи діяв він сам, щоб очиститися перед революціонерами, чи вбивству сприяли недогляд або змова в поліції — однозначної відповіді немає.
Постаті
- Дмитро Богров