Третьочервневий переворот 1907 року

Друга дума виявилася для уряду ще незручнішою, ніж перша: у ній було багато лівих депутатів, які вимагали передати селянам поміщицьку землю. Прем'єр Петро Столипін шукав приводу, щоб позбутися такого парламенту.

Уряд звинуватив соціал-демократичних депутатів у підготовці змови проти держави й зажадав позбавити їх недоторканності. Дума не встигла цього зробити, і 3 червня 1907 р. за старим стилем цар оголосив про її розпуск та видав новий виборчий закон.

Новий закон різко збільшив вагу голосів поміщиків і великих власників, а частку селян, робітників і неросійських народів зменшив. Це було порушенням Основних законів, які дозволяли змінювати виборчі правила лише за згодою Думи, тож події назвали переворотом.

Переворот поклав край революції 1905–1907 рр. У Третій думі вже не було української громади, а влада знову почала обмежувати українські видання й товариства. Українським діячам довелося перейти до обережнішої, напівтаємної роботи.