1616Похід Сагайдачного на Кафу1616 р. козаки на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним здобули Кафу (нині Феодосія) — головний невільничий ринок Криму. Вони звільнили тисячі бранців.
1619Роставицька угода1619 р. на річці Роставиця козаки уклали нову угоду з польським командуванням. Реєстр обмежили 3 тисячами козаків, походи на турецькі володіння заборонили, а решта козаків мала повернутися під владу панів.
1620Цецорська битва1620 р. під Цецорою в Молдавії турецько-татарське військо вщент розгромило армію Речі Посполитої. Загинув коронний гетьман Станіслав Жолкевський, а багато учасників битви, серед них і молодий Богдан Хмельницький, потрапили в полон.
бл. 1620—1629Укладання Густинського літописуУ 1620-х рр. у Густинському монастирі біля Прилук уклали Густинський літопис — оповідь про історію від найдавніших часів до кінця XVI ст. У ньому є одна з перших спроб розповісти про походження козацтва.
1620Відновлення православної ієрархії1620 р. єрусалимський патріарх Феофан, перебуваючи в Києві під захистом козаків, висвятив Іова Борецького на київського митрополита й кількох православних єпископів. Так після Берестейської унії відновилася православна церковна ієрархія.
1621Хотинська битва1621 р. під Хотином польсько-литовське військо разом із 40-тисячним козацьким військом на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним понад місяць стримувало величезну турецьку армію султана Османа II. Похід турків на Річ Посполиту було зупинено.
1625Повстання Марка Жмайла і Куруківська угода1625 р. козаки на чолі з гетьманом Марком Жмайлом повстали проти польської влади. Після боїв біля Курукового озера новий гетьман Михайло Дорошенко підписав Куруківську угоду: реєстр збільшили до 6 тисяч козаків.
1630—1631Повстання Тараса Трясила і Переяславська угода1630 р. козаки на чолі з Тарасом Федоровичем (Трясилом) повстали проти польської влади. Після бою під Переяславом сторони уклали Переяславську угоду, за якою реєстр збільшили до 8 тисяч козаків.
1632Заснування Києво-Могилянського колегіуму1632 р. архімандрит Києво-Печерської лаври Петро Могила об'єднав лаврську школу зі школою Київського братства. Так постав Києво-Могилянський колегіум — перший вищий навчальний заклад у Києві, який 1701 р. отримав статус академії.
1633«Статті для заспокоєння руського народу»1632–1633 рр. сейм Речі Посполитої ухвалив «Статті для заспокоєння руського народу». Православна церква отримала офіційне визнання, свою митрополію та єпархії, а київським митрополитом став Петро Могила. Проте шляхта часто порушувала ці права.
1635Зруйнування фортеці Кодак козаками Івана Сулими1635 р. польська влада збудувала над Дніпровими порогами фортецю Кодак, щоб не пускати втікачів на Запоріжжя. Того ж року запорожці на чолі з Іваном Сулимою вночі захопили й зруйнували її.
1637—1638Повстання Павлюка, Острянина й ГуніУ 1637–1638 рр. козаки й селяни підняли повстання під проводом Павла Бута (Павлюка), а згодом — Якова Острянина й Дмитра Гуні. Попри запеклий опір, повстання зазнали поразки, і польська влада суворо обмежила права козаків.
1638«Ординація Війська Запорозького реєстрового»1638 р. сейм Речі Посполитої ухвалив «Ординацію Війська Запорозького реєстрового». Реєстр зменшили до 6 тисяч, виборного гетьмана скасували, а на чолі реєстровців поставили польського комісара. Козацькі права й вольності значно обмежили.
1638—1648«Золотий спокій»Десятиліття 1638–1648 рр. польська шляхта назвала «золотим спокоєм»: після придушення повстань в Україні не було великих козацьких виступів. Проте саме тоді посилилися кріпацтво й невдоволення, що 1648 р. вибухнуло повстанням Богдана Хмельницького.
1648—1657Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького1648–1657 рр. козаки, селяни й міщани на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким піднялися проти влади Речі Посполитої. Війна почалася як козацьке повстання, а завершилася створенням власної української держави — Війська Запорозького, або Гетьманщини.
1648Хмельницький захоплює Запорозьку Січ — початок війниУ січні 1648 р. Богдан Хмельницький із загоном запорожців вигнав урядовий гарнізон із Запорозької Січі на Микитиному Розі. Реєстровці, що його охороняли, перейшли на бік повстанців, і Січ обрала Хмельницького гетьманом. З цього почалася Національно-визвольна війна.
1648Союз Хмельницького з кримським ханом Іслам Гіреєм IIIУ лютому–березні 1648 р. Богдан Хмельницький уклав угоду з кримським ханом Іслам Гіреєм III про військову допомогу проти Речі Посполитої. Хан відрядив на допомогу козакам кінноту перекопського мурзи Тугай-бея, а Хмельницький залишив у Криму заручником свого сина Тимоша.
1648Битва під Жовтими ВодамиУ травні 1648 р. під Жовтими Водами козацько-татарське військо Богдана Хмельницького оточило й розгромило передовий загін польської армії на чолі зі Стефаном Потоцьким. Це була перша велика перемога Національно-визвольної війни.
1648Корсунська битваУ травні 1648 р. під Корсунем козацько-татарське військо Богдана Хмельницького влаштувало засідку й розгромило головні сили польської армії. Обидва польські гетьмани — Микола Потоцький і Мартин Калиновський — потрапили в полон. Річ Посполита фактично залишилася без війська.
1648Битва під ПилявцямиУ вересні 1648 р. під Пилявцями козацьке військо Богдана Хмельницького, до якого приєдналися тисячі повсталих селян і міщан, змусило до втечі велику польську армію. Її командувачів — Домініка Заславського, Миколу Остророга й Олександра Конецпольського — Хмельницький, за переказом, насмішкувато назвав «периною», «латиною» й «дитиною». Перемога відкрила козакам шлях на Галичину.
Епоха
Україна в Речі Посполитій та Козаччина
1569 — 1775
Від Люблінської унії до зруйнування Січі: шляхетська держава, Січ, повстання і Гетьманщина.
Відкрити епоху на лінії → 150 подій