Епоха

Україна в Речі Посполитій та Козаччина

1569 — 1775

Від Люблінської унії до зруйнування Січі: шляхетська держава, Січ, повстання і Гетьманщина.

  1. Облога Львова і Замостя1648Облога Львова і ЗамостяВосени 1648 р., після перемоги під Пилявцями, козацько-татарське військо Богдана Хмельницького обложило Львів, а згодом фортецю Замостя. Львів відкупився великим викупом. Під Замостям гетьман зупинив похід, коли новим королем обрали Яна Казимира.
  2. Урочистий в'їзд Хмельницького до Києва1648Урочистий в'їзд Хмельницького до КиєваНаприкінці грудня 1648 р. Богдан Хмельницький урочисто в'їхав до Києва. Його зустрічали єрусалимський патріарх, київський митрополит, духовенство, студенти Києво-Могилянського колегіуму й міщани, вітаючи як «Мойсея», що визволяє народ із неволі. Невдовзі гетьман уперше відкрито заявив, що бореться за визволення всього українського народу.
  3. 1649Облога ЗбаражаУлітку 1649 р. козацько-татарське військо Богдана Хмельницького оточило польську армію в укріпленому таборі під Збаражем. Оборону фактично очолював магнат Ярема Вишневецький. Облога тривала понад місяць і завершилася лише після укладення Зборівського договору.
  4. 1649Битва під ЛоєвимУлітку 1649 р. під Лоєвим на Дніпрі козацьке військо полковника Станіслава-Михайла Кричевського атакувало литовську армію гетьмана Януша Радзивілла. Литовці здобули перемогу, а Кричевський загинув, проте через великі втрати Радзивілл не зміг рушити на Київ і допомогти польській армії під Збаражем.
  5. 1649Зборівська битва15–16 серпня 1649 р. під Зборовом козацько-татарське військо Богдана Хмельницького оточило й майже розгромило армію Речі Посполитої, яку вів сам король Ян Казимир. Однак кримський хан уклав із королем окремий мир і змусив Хмельницького піти на переговори.
  6. 1649Зборівський договір18 серпня 1649 р. під Зборовом Богдан Хмельницький і король Ян Казимир підписали мирний договір. Річ Посполита визнала владу гетьмана над Київським, Брацлавським і Чернігівським воєводствами, а козацький реєстр збільшили до 40 тисяч. Фактично це було перше визнання української козацької держави.
  7. 1650Перший молдавський похід ХмельницькогоНаприкінці літа 1650 р. козацьке військо Богдана Хмельницького разом із кримськими татарами вступило в Молдавію й захопило її столицю Ясси. Молдавський господар Василь Лупу мусив розірвати союз із Польщею й погодитися видати свою доньку Розанду за сина гетьмана Тимоша.
  8. 1651Бій під Красним і оборона ВінниціУ лютому 1651 р. польське військо гетьмана Мартина Калиновського, порушивши Зборівський мир, напало на містечко Красне. У бою загинув брацлавський полковник Данило Нечай. Проте вже в березні наступ поляків зупинили під Вінницею козаки полковника Івана Богуна.
  9. 1651Битва під БерестечкомУлітку 1651 р. під Берестечком на Волині відбулася одна з найбільших битв XVII ст. У вирішальний момент кримський хан залишив поле бою й забрав із собою Богдана Хмельницького. Оточене козацьке військо кілька днів оборонялося, і частину його вивів з оточення полковник Іван Богун. Ця поразка змусила козаків укласти важкий Білоцерківський договір.
  10. 1651Друга битва під ЛоєвимУлітку 1651 р., майже одночасно з битвою під Берестечком, під Лоєвим литовське військо гетьмана Януша Радзивілла розбило козацький загін чернігівського полковника Мартина Небаби. Небаба загинув у бою, а Радзивілл невдовзі зайняв Київ.
  11. 1651Білоцерківський договір28 вересня 1651 р. після поразки під Берестечком Богдан Хмельницький уклав із Річчю Посполитою Білоцерківський договір. Під владою гетьмана залишалася лише Київщина, реєстр скорочувався до 20 тисяч, а гетьману заборонили мати зносини з іноземними державами.
  12. 1652Битва під БатогомНа початку червня 1652 р. під горою Батіг на Поділлі козацько-татарське військо Богдана Хмельницького оточило й розгромило польську армію гетьмана Мартина Калиновського. Перемога скасувала обмеження Білоцерківського договору й відновила владу гетьмана над Брацлавщиною та Чернігівщиною.
  13. 1653Молдавський похід Тимоша ХмельницькогоУлітку 1653 р. Тиміш Хмельницький, син гетьмана, вирушив до Молдавії на допомогу своєму тестю — господарю Василю Лупу, якого скинули з престолу. Обложений у фортеці Сучава військами Трансильванії, Валахії та Польщі, Тиміш був смертельно поранений у вересні 1653 р. Після його смерті козаки здали фортецю.
  14. 1653Облога під Жванцем і Кам'янецька угодаВосени 1653 р. козацько-татарське військо Богдана Хмельницького оточило польську армію короля Яна Казимира в таборі під Жванцем на Дністрі. Однак у грудні кримський хан таємно уклав із королем Кам'янецьку угоду на вигідних для себе умовах, і перемога вислизнула з рук козаків.
  15. 1653Рішення Земського собору про прийняття Війська Запорозького1 жовтня 1653 р. (за старим стилем) Земський собор у Москві ухвалив прийняти гетьмана Богдана Хмельницького й Військо Запорозьке «під високу руку» московського царя Олексія Михайловича та оголосити війну Речі Посполитій. Це рішення відкрило шлях до Переяславської ради.
  16. 1654Переяславська рада8 січня 1654 р. (за старим стилем) у Переяславі відбулася рада, на якій гетьман Богдан Хмельницький і більшість козацької старшини присягнули на вірність московському цареві Олексію Михайловичу. Так було оформлено союз Гетьманщини з Московською державою, умови якого згодом уточнили Березневі статті.
  17. 1654Березневі статтіНавесні 1654 р. в Москві погодили Березневі статті — умови договору між Московською державою та Гетьманщиною. Військо Запорозьке приймало протекторат царя, але зберігало власний політичний і соціальний устрій, виборного гетьмана, адміністрацію, суд, армію та фінанси. Реєстр збільшувався до 60 тисяч козаків.
  18. 1654Оборона БушіУ листопаді 1654 р. польське військо Стефана Чарнецького облягло містечко Буша на Поділлі. Козаки й міщани на чолі із сотником Завістним героїчно оборонялися. Коли вороги прорвалися, дружина сотника підірвала пороховий льох, щоб не здаватися в полон.
  19. 1655Оборона Умані Іваном БогуномУ січні 1655 р. польсько-татарське військо обложило Умань, яку обороняв полковник Іван Богун. Козаки кілька днів відбивали штурми й вистояли, а згодом разом із військом Хмельницького й московськими полками вступили в битву під Охматовим.
  20. 1655Битви під Охматовим (Дрижипільська) і Городком1655 р. козацько-московські війська двічі зійшлися з поляками. Наприкінці січня під Охматовим, на Дрижиповому полі, в запеклій битві посеред морозів жодна сторона не здобула перемоги, але польсько-татарський наступ зупинили. У вересні під Городком біля Львова Хмельницький і московський воєвода Василь Бутурлін розбили польське військо.