Після Берестейської унії православна церква тривалий час вважалася незаконною. Відновлену 1620 р. ієрархію король не визнавав, а православні не могли вільно будувати храми й відкривати школи.
1632 р. помер король Сигізмунд III. На сеймі, що обирав нового короля, православна шляхта разом із козаками вимагала визнати їхню церкву. Новий король Владислав IV пішов на поступки.
Сейм ухвалив «Статті для заспокоєння руського народу». Православні отримали право вільно сповідувати віру, мати київського митрополита й кількох єпископів, будувати церкви, школи, друкарні. Частину храмів і монастирів, зокрема Софійський собор у Києві, повернули православним. Київським митрополитом обрали Петра Могилу.
Проте багато положень статей не виконувалося: місцева влада й шляхта нерідко обмежували православних, а унійна церква зберегла свої права. Суперечки між православними й уніатами тривали.
Де історики не згодні
Історики по-різному датують подію: статті ухвалили на елекційному сеймі 1632 р., а підтвердили на коронаційному 1633 р. Дискусійна й оцінка: одні бачать у статтях компроміс, що вгамував релігійний конфлікт, інші — половинчасте рішення, яке не зрівняло православних із католиками.
Постаті
- Петро Могила