На початку XVII ст. в Україні пожвавилося історичне письменство. Освічені книжники намагалися осмислити минуле свого народу й пов'язати його з давньою Руссю.
У 1620-х рр. у Густинському монастирі поблизу Прилук невідомий автор уклав літопис, який пізніше назвали Густинським. Він охоплює події від найдавніших часів до 1597 р.
Автор використав давньоруські літописи, польські хроніки, грецькі й інші джерела. Він розповідав про Київську Русь, Галицько-Волинську державу, Литву, про Берестейську унію. Окремий розділ присвячено походженню козаків.
Густинський літопис — одна з важливих пам'яток української історичної думки. Він показує, як тогочасні українці розуміли своє минуле й зв'язок із Київською Руссю.
Де історики не згодні
Автор літопису невідомий. Частина дослідників приписує його Захарії Копистенському, частина — іншим книжникам київського кола. Дискусійна й точна дата: найчастіше називають 1623–1627 рр.