Після поразок під Жовтими Водами й Корсунем Річ Посполита зібрала нову армію. Оскільки обидва коронні гетьмани були в полоні, командування доручили трьом регіментарям: багатому князю Домініку Заславському, освіченому підчашию Миколі Остророгу й молодому Олександру Конецпольському. Хмельницький, за переказом, глузливо називав їх «периною», «латиною» й «дитиною».
Тим часом повстання охопило більшу частину України. До козацького війська масово приєднувалися селяни й міщани. У вересні 1648 р. обидві армії зустрілися біля містечка Пилявці на річці Ікві, на межі Поділля й Волині.
Бої тривали кілька днів. Польські командувачі діяли нерішуче й сварилися між собою. Коли поширилася чутка про наближення великого татарського війська, у польському таборі почалася паніка, і вночі армія кинулася тікати, залишивши величезний обоз зі зброєю й майном.
Пилявецька перемога відкрила козакам шлях на захід. Військо Хмельницького підійшло до Львова, який заплатив великий викуп, а потім обложило фортецю Замостя. Лише обрання нового короля Яна Казимира восени 1648 р. зупинило похід.
Де історики не згодні
Чисельність польського війська в джерелах дуже різна: від 30–40 тисяч вояків до 80–100 тисяч разом зі слугами й обозом, тож цифра 60 тисяч — умовна. Дата залежить від календаря: 21–23 вересня за новим стилем або 11–13 вересня за старим. Прізвиська «перина, латина, дитина» відомі з пізніших польських джерел, тож їх автором Хмельницький був, найімовірніше, лише за переказом.
Постаті
- Богдан Хмельницький