На початку XVII ст. православні українці поступалися католикам в освіті: єзуїтські колегії давали знання латини, філософії, богослов'я, без яких було важко захищати свою віру в суперечках. Петро Могила, син молдавського господаря, який здобув освіту у Львівській братській школі й, імовірно, в Західній Європі, вирішив створити православну школу європейського рівня.
1631 р. Могила відкрив школу при Києво-Печерській лаврі, а 1632 р. об'єднав її з братською школою на Подолі. Новий навчальний заклад назвали Києво-Могилянським колегіумом.
У колегіумі вивчали латину, грецьку, церковнослов'янську, польську мови, поетику, риторику, філософію, богослов'я. Навчалися в ньому діти шляхти, козаків, міщан і духовенства.
1701 р. колегіум отримав статус академії. З неї вийшли гетьмани, церковні діячі, вчені, письменники — зокрема Григорій Сковорода. Сьогодні її традиції продовжує Національний університет «Києво-Могилянська академія».
Де історики не згодні
Історики по-різному оцінюють вплив латинської освіти, яку запровадив Могила: одні бачать у ній відкриття України до європейської науки, інші — ризик ополячення, про який тоді застерігали частина православних. Остаточний статус академії колегіум отримав лише 1701 р.
Постаті
- Петро Могила