Після розгрому під Жовтими Водами великий коронний гетьман Микола Потоцький і польний гетьман Мартин Калиновський із головними силами стояли під Корсунем. Дізнавшись про поразку передового загону й наближення Хмельницького, вони вирішили відступати на Богуслав.
Хмельницький передбачив їхній шлях. Загін полковника Максима Кривоноса заздалегідь перекопав рів поперек дороги в урочищі Горохова Діброва, де шлях ішов крутим спуском через ліс, і завалив його деревами.
Коли польський обоз дійшов до засідки, він застряг у рові. Козаки й татари атакували з усіх боків. Польське військо було повністю розгромлене, а обидва гетьмани потрапили в полон. Хмельницький передав їх кримському мурзі Тугай-бею.
Корсунська перемога стала однією з найбільших у війні. Майже одночасно помер король Владислав IV, і Річ Посполита опинилася без короля й без армії. Повстання швидко поширилося на Київщину, Брацлавщину, Поділля й Лівобережжя.
Де історики не згодні
Дату битви подають за двома календарями: 16 травня за юліанським (старим) стилем або 26 травня за григоріанським (новим), яким тоді користувалися в Речі Посполитій. Розповідь про козака Микиту Галагана, який нібито навмисно завів польське військо в пастку, відома з пізніших переказів і документально не підтверджена.
Постаті
- Богдан Хмельницький