Вільшанська угода 1617 р. не приборкала козаків: вони й далі ходили в походи, а кількість людей, які вважали себе козаками, зростала. Річ Посполита, що стояла на порозі війни з Туреччиною, знову вимагала від козаків дотримуватися порядку.
У жовтні 1619 р. на річці Роставиця польський гетьман Станіслав Жолкевський уклав із козаками нову угоду.
Реєстр збільшили до 3 тисяч козаків, яким мали платити 40 тисяч злотих на рік. Козакам заборонили самовільні походи на Крим і турецькі володіння. Усі, хто не потрапив до реєстру, знову мали повернутися під владу панів.
Угода викликала невдоволення серед козаків. Вона лише на короткий час стримала напругу, яка незабаром вилилася в нові повстання.
Де історики не згодні
Козаки, невдоволені угодою, невдовзі усунули Сагайдачного від гетьманства й обрали Якова Бородавку. Історики по-різному пояснюють цей крок: як протест проти поступливості Сагайдачного чи як наслідок боротьби старшинських угруповань.
Постаті
- Петро Конашевич-Сагайдачний