Після Берестейської унії 1596 р. більшість православних єпископів перейшла до унії, а ті, що залишилися вірними православ'ю, поступово помирали. На початку 1620 р. православна церква в Речі Посполитій фактично не мала ієрархії.
1620 р. через Україну з Москви повертався єрусалимський патріарх Феофан. Київське братство й козаки на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним запросили його до Києва й узяли під свою охорону.
Восени 1620 р. патріарх висвятив ректора братської школи Іова Борецького на київського митрополита, а також кількох єпископів, серед них Мелетія Смотрицького — на полоцького архієпископа.
Король і сейм не визнали нових владик, і боротьба за їхнє визнання тривала понад десять років. Лише 1632 р. православна церква отримала офіційне визнання.
Де історики не згодні
Висвята відбулася без згоди короля, тому уряд Речі Посполитої вважав нових владик незаконними, а уніати — самозванцями. Історики сперечаються, наскільки вирішальною була роль козаків: чи вони лише охороняли патріарха, чи самі ініціювали висвяту.
Постаті
- Іов Борецький