Захопивши Січ, Хмельницький розумів, що самих козаків замало, щоб протистояти польській армії з сильною кіннотою. Йому потрібен був союзник, і найближчим був Кримський ханат, який мав досвідчене кінне військо.
Для хана Іслам Гірея III союз теж був вигідним. Польща перестала сплачувати Криму щорічні «упоминки» — подарунки, які фактично були даниною. У Криму через неврожай почався голод, а війна обіцяла здобич. Водночас хан вагався: він не хотів порушувати мир із Польщею без згоди турецького султана.
На початку 1648 р. Хмельницький із посольством вирушив до Бахчисарая. Щоб переконати хана у своїх намірах, він залишив у Криму заручником сина Тимоша. Зрештою хан погодився й наказав перекопському мурзі Тугай-бею з кількома тисячами вершників виступити разом із козаками.
Союз із Кримом забезпечив козакам перші великі перемоги 1648 р. — під Жовтими Водами й Корсунем. Проте він був нестійким: хан діяв передусім у власних інтересах, і згодом це не раз обернулося проти козаків.
Де історики не згодні
Історики по-різному оцінюють цей союз. Одні наголошують, що без татарської кінноти козаки не змогли б перемогти польське військо в перших битвах. Інші звертають увагу на його ціну: татари брали здобич і полонених, зокрема й серед українського населення, а в найвідповідальніші моменти, як-от під Берестечком 1651 р., хан залишав союзників. Точного тексту угоди не збереглося.
Постаті
- Іслам Гірей III