Після десятиліття «золотого спокою» в Україні накопичилося невдоволення. Козаків позбавили самоврядування, селян дедалі більше закріпачували, православні зазнавали утисків. Приводом до повстання став особистий конфлікт чигиринського сотника Богдана Хмельницького з підстаростою Данилом Чаплинським, який захопив його хутір Суботів. Не знайшовши справедливості в суді, Хмельницький наприкінці 1647 р. втік на Запоріжжя, де на початку 1648 р. його обрали гетьманом.
Хмельницький уклав союз із кримським ханом Іслам Гіреєм III. Навесні 1648 р. козаки розбили польські війська під Жовтими Водами й Корсунем, а восени — під Пилявцями. Повстання охопило майже всю Україну. На початку 1649 р. Хмельницький урочисто в'їхав до Києва й заявив про намір визволити «весь руський народ».
1649 р. під Зборовом Річ Посполита визнала владу гетьмана над Київським, Брацлавським і Чернігівським воєводствами. Проте мир не протримався: 1651 р. під Берестечком козаки зазнали тяжкої поразки через відступ кримського хана, і за Білоцерківським договором їхні права обмежили. 1652 р. Хмельницький розгромив польське військо під Батогом.
Шукаючи сильного союзника, гетьман 1654 р. уклав Переяславську угоду з Московською державою. У 1655–1657 рр. війна тривала, Хмельницький шукав союзу зі Швецією та Трансильванією, але 1656 р. Москва уклала перемир'я з Польщею без участі козаків.
6 серпня 1657 р. Богдан Хмельницький помер у Чигирині. Війна тяжко спустошила Україну й забрала життя багатьох людей різних станів і народів. Водночас її головним підсумком стало постання української козацької держави з гетьманом, старшиною, полками й сотнями.
Де історики не згодні
Назву й межі цих подій історики визначають по-різному: «Національно-визвольна війна», «Хмельниччина», «Козацька революція». Частина дослідників розглядає 1648–1657 рр. як перший етап Української національної революції, що тривала до 1676 р. Дискусійною є й оцінка насильства війни щодо польської шляхти, католицького та уніатського духовенства і єврейського населення.
Постаті
- Богдан Хмельницький