Реєстрація

Епоха

Радянська доба

1921 — 1991

Голод, війна, дисидентство і реактор, що змінив усе.

Відкрити епоху на лінії → 176 подій
  1. 1928—1938Станіслав Косіор очолив КП(б)УУ липні 1928 р. генеральним секретарем ЦК КП(б)У став Станіслав Косіор. Він керував партією в Україні до 1938 р., зокрема під час колективізації й Голодомору.
  2. 1928Перша машинно-тракторна станція імені ШевченкаНа Одещині в радгоспі імені Шевченка створили першу в СРСР машинно-тракторну станцію (МТС). Вона за плату обробляла тракторами землю навколишніх селян.
  3. 1928—1932Перша п'ятирічка (1928–1932)Перший п'ятирічний план розвитку господарства СРСР мав швидко збудувати важку промисловість. В Україні зводили Дніпрогес, Харківський тракторний завод, металургійні гіганти. Ціною стали голод і примусова праця.
  4. 1929—1937Суцільна колективізація і «розкуркулення»З 1929 р. селян силою заганяли в колгоспи, а заможніших оголошували «куркулями», відбирали майно й виселяли. Селяни чинили опір, але до 1937 р. колективізацію завершили.
  5. 1929«Рік великого перелому»1929 р. Сталін розгромив «праву опозицію» на чолі з Бухаріним і став одноосібним вождем. У статті «Рік великого перелому» він оголосив курс на форсовану індустріалізацію й суцільну колективізацію.
  6. 1929Створення Організації українських націоналістів (ОУН)28 січня – 3 лютого 1929 р. у Відні відбувся І Конгрес українських націоналістів, який створив ОУН. Головою Проводу став Євген Коновалець. Організація мала на меті незалежну Українську державу й готувалася здобути її збройною боротьбою.
  7. 1930Ліквідація Української автокефальної православної церкви28–29 січня 1930 р. у Києві під тиском ДПУ відбувся надзвичайний собор, який оголосив про «самоліквідацію» Української автокефальної православної церкви.
  8. 1930Процес «Спілки визволення України»У березні–квітні 1930 р. в Харкові відбувся показовий суд над 45 діячами української науки й культури, яких звинуватили в участі у вигаданій «Спілці визволення України». Головним обвинуваченим був академік Сергій Єфремов.
  9. 1930Пацифікація в ГаличиніУ вересні–листопаді 1930 р. польська армія й поліція провели в Галичині каральні акції — пацифікацію. У відповідь на підпали маєтків, вчинені ОУН і УВО, загони били селян, нищили майно, читальні й кооперативи в сотнях сіл.
  10. 1931Справа «Українського національного центру»1931 р. ДПУ сфабрикувало справу «Українського національного центру», звинувативши колишніх діячів УНР, зокрема Всеволода Голубовича, у змові. Заарештували й Михайла Грушевського.
  11. 1931Пуск Харківського тракторного заводу1 жовтня 1931 р. запрацював Харківський тракторний завод — один із гігантів першої п'ятирічки. Того ж дня з конвеєра зійшов перший трактор.
  12. 1932—1933Голодомор 1932–1933 рр.У 1932–1933 рр. радянська влада вилучала в селян хліб і все продовольство, заборонила їм виїжджати з голодних сіл. В Україні від штучного голоду загинули мільйони людей. 2006 р. Верховна Рада визнала Голодомор геноцидом українського народу.
  13. 1932Постанова «Про охорону майна…» — «закон про п'ять колосків»7 серпня 1932 р. влада СРСР ухвалила постанову про охорону колгоспного майна. За крадіжку навіть кількох колосків з колгоспного поля карали розстрілом або щонайменше 10 роками ув'язнення. Тому її прозвали «законом про п'ять колосків».
  14. 1932Пуск Дніпрогесу — найбільшої гідроелектростанції Європи10 жовтня 1932 р. на Дніпрі біля Запоріжжя запрацювала Дніпровська гідроелектростанція — найбільша в тодішній Європі. Її будували кілька років десятки тисяч робітників, частину з них мобілізували примусово.
  15. 1933—1937Друга п'ятирічка (1933–1937)У 1933–1937 рр. СРСР виконував другий п'ятирічний план розвитку господарства. В Україні добудовували великі заводи, зокрема металургійні «Азовсталь» у Маріуполі та «Запоріжсталь». Промисловість росла, але життя людей лишалося бідним.
  16. 1933Самогубства Миколи Хвильового й Миколи Скрипника та згортання українізації1933 р. влада розгорнула кампанію проти «українського націоналізму» й фактично зупинила українізацію. На знак протесту 13 травня застрелився письменник Микола Хвильовий, а 7 липня — колишній нарком освіти Микола Скрипник.
  17. 1934Розповіді про розстріл кобзарів і лірниківІснує розповідь, що в 1930-х рр. радянська влада скликала кобзарів і лірників на з'їзд і розстріляла. Документів, які підтверджують масовий розстріл, поки не знайдено. Відомо однак, що мандрівних співців переслідували, а дехто з них загинув у репресіях.
  18. 1934Перенесення столиці УСРР з Харкова до КиєваУ січні 1934 р. партійне керівництво вирішило перенести столицю радянської України з Харкова до Києва, а влітку того ж року уряд і партійні органи переїхали. Відтоді Київ знову став столицею України.
  19. 1934—1936Убивство Перацького й процеси над ОУН15 червня 1934 р. бойовик ОУН у Варшаві застрелив міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького. 1935–1936 рр. на Варшавському й Львівському процесах судили членів ОУН, серед них Степана Бандеру. Він і Микола Лебедь отримали смертні вироки, замінені довічним ув'язненням.
  20. 1935Рекорд Олексія Стаханова й стахановський рухУ ніч на 31 серпня 1935 р. шахтар Олексій Стаханов на шахті «Центральна-Ірміно» в Донбасі видобув за зміну 102 т вугілля при нормі 7 т. Рекорд підготувало партійне керівництво, а на його основі розгорнули стахановський рух.