Після смерті Леніна 1924 р. в керівництві партії тривала боротьба за владу. Сталін спершу разом з іншими переміг Троцького, а потім і Зинов'єва та Каменєва. 1928–1929 рр. проти його курсу на надзвичайні заходи на селі виступили Микола Бухарін, Олексій Риков і Михайло Томський, яких назвали «правою опозицією».
1929 р. «праву опозицію» засудили, а її лідерів позбавили важливих посад. 7 листопада 1929 р. Сталін опублікував статтю «Рік великого перелому», де стверджував, що селяни масово йдуть до колгоспів, і закликав до швидкої перебудови країни.
Після цього Сталін став фактично одноосібним вождем партії й держави. Почалися суцільна колективізація, «розкуркулення» й форсована індустріалізація, а в Україні — і посилення репресій проти інтелігенції. Для мільйонів людей «великий перелом» означав руйнування звичного життя.
Де історики не згодні
Стаття вийшла в «Правді» 7 листопада 1929 р., а Бухаріна вивели з Політбюро на пленумі ЦК у листопаді 1929 р. Історики розходяться, з якої миті вважати Сталіна одноосібним диктатором: одні називають 1929 р., інші — середину 1930-х, після «Великого терору».
Постаті
- Йосиф Сталін