Влада хотіла повністю контролювати виробництво зерна, щоб продавати його за кордон і годувати міста, а також знищити незалежного селянина-власника. Після хлібозаготівельної кризи й «великого перелому» наприкінці 1929 р. проголосили суцільну колективізацію.
Селян змушували віддавати землю, худобу й реманент до колгоспів. Тих, хто опирався чи був заможнішим, оголошували «куркулями»: відбирали майно, а родини виселяли на Північ, Урал і до Сибіру. Сотні тисяч людей з України опинилися на засланні. 1930 р. в Україні спалахнули тисячі селянських виступів і повстань, які придушували силою.
У березні 1930 р. Сталін у статті «Запаморочення від успіхів» звинуватив місцевих виконавців у «перегинах», і багато селян вийшли з колгоспів, але згодом тиск відновився. До 1937 р. колективізацію завершили. Її наслідками стали занепад сільського господарства, втрата селянами землі й свободи та Голодомор 1932–1933 рр.
Де історики не згодні
Кількість «розкуркулених» і виселених з України оцінюють по-різному — від кількох сотень тисяч до мільйона осіб, залежно від того, кого враховувати. Також історики сперечаються, скільки людей загинуло в засланні та під час опору.
Постаті
- Йосиф Сталін