ОУН вважала, що свободу можна здобути лише боротьбою, і вдавалася до терору проти представників польської влади, а також українців, яких вважала зрадниками.
15 червня 1934 р. Григорій Мацейко застрелив у Варшаві міністра Броніслава Перацького, відповідального за пацифікацію. Після цього польська влада створила табір у Березі Картузькій для політичних в'язнів.
На Варшавському (1935–1936) й Львівському (1936) процесах судили членів ОУН. Степан Бандера виступав на суді з програмними заявами. Смертний вирок йому замінили довічним ув'язненням.
Процеси зробили Бандеру відомим серед молоді й посилили радикальні настрої в Галичині.
Де історики не згодні
Історики по-різному оцінюють терористичні методи ОУН і дії польської влади. Для польського суспільства процеси були судом над терористами, для частини українців — демонстрацією боротьби за незалежність.
Постаті
- Степан Бандера