Реєстрація

Епоха

Україна в Речі Посполитій та Козаччина

1569 — 1775

Від Люблінської унії до зруйнування Січі: шляхетська держава, Січ, повстання і Гетьманщина.

Відкрити епоху на лінії → 150 подій
  1. 1656Віленське перемир'яВосени 1656 р. у Вільні Московська держава уклала перемир'я з Річчю Посполитою проти Швеції. Українських послів на переговори не допустили, а інтереси Гетьманщини проігнорували. Хмельницький сприйняв це як порушення союзу й почав шукати інших союзників.
  2. 1657—1687РуїнаРуїною називають період після смерті Богдана Хмельницького, коли Гетьманщина розкололася, гетьмани воювали між собою, а Польща, Москва й Османська імперія ділили українські землі. Внаслідок війн спустошилося Правобережжя, а козацька держава втратила незалежність.
  3. 1657Смерть Богдана Хмельницького27 липня 1657 р. (за старим стилем) у Чигирині помер гетьман Богдан Хмельницький — засновник козацької держави. Його поховали в Іллінській церкві в Суботові. Після його смерті в Гетьманщині розгорнулася гостра боротьба за владу, яка привела до Руїни.
  4. 1657Обрання Івана Виговського гетьманомПісля смерті Богдана Хмельницького 1657 р. гетьманом формально став його 16-річний син Юрій. Через молодість він відмовився від булави, і старшинська рада передала владу генеральному писарю Івану Виговському — спершу тимчасово, до повноліття Юрія, а в жовтні 1657 р. на раді в Корсуні його затвердили повноправним гетьманом.
  5. 1657—1659Гетьманування Івана ВиговськогоУ 1657–1659 рр. гетьманом був Іван Виговський. Він придушив заколот Пушкаря й Барабаша, уклав із Польщею Гадяцький договір про створення Великого князівства Руського, розгромив московське військо під Конотопом, але, втративши підтримку козацтва, 1659 р. склав булаву.
  6. 1658Гадяцький договір1658 р. гетьман Іван Виговський уклав із Річчю Посполитою Гадяцький договір. Козацька держава поверталася до її складу на правах «вільних до вільних і рівних до рівних»: Річ Посполита мала стати союзом трьох рівноправних частин — Польського королівства, Великого князівства Литовського й Великого князівства Руського. Перед тим Виговський придушив повстання Мартина Пушкаря та Якова Барабаша, які виступали проти союзу з Польщею.
  7. 1658—1659Українсько-московська війна 1658–1659 рр.Після укладення Гадяцького договору між Гетьманщиною та Московською державою спалахнула війна. Найбільшою її подією стала перемога українсько-татарського війська під Конотопом 1659 р. Проте через внутрішній розкол Виговський утратив підтримку, а війна завершилася приходом до влади Юрія Хмельницького.
  8. 1659Конотопська битваУлітку 1659 р. під Конотопом козаки гетьмана Івана Виговського разом із кримською ордою вщент розбили московську кінноту, що облягала місто. Це одна з найбільших перемог українського війська над московською армією.
  9. 1659—1663Гетьманування Юрія ХмельницькогоУ 1659–1663 рр. гетьманом був Юрій Хмельницький, молодший син Богдана. Спочатку він підписав із Москвою Переяславські статті, які обмежили права Гетьманщини, а 1660 р. перейшов на бік Польщі. За нього Україна розкололася на Лівобережну й Правобережну частини, а 1663 р. він зрікся булави.
  10. 1659Переяславські статті 1659 р.Восени 1659 р. в Переяславі, у присутності московського війська князя Олексія Трубецького, козацька рада обрала гетьманом Юрія Хмельницького, а він підписав із Москвою Переяславські статті. Порівняно з Березневими статтями 1654 р. вони суттєво обмежили права козацької держави й дозволили розмістити московські гарнізони в кількох українських містах.
  11. 1660Чуднівська кампаніяВосени 1660 р. польсько-татарське військо оточило під Чудновом на Житомирщині московську армію боярина Василя Шереметєва, яка рушила на Львів. Козаки Юрія Хмельницького, що йшли на допомогу, перейшли на бік Польщі, і Шереметєв капітулював. Це була одна з найбільших поразок Москви у війні.
  12. 1660Слободищенський трактатВосени 1660 р., під час Чуднівської кампанії, гетьман Юрій Хмельницький перейшов на бік Польщі й уклав Слободищенський трактат. Україна поверталася до Речі Посполитої, але на гірших умовах, ніж за Гадяцьким договором. Лівобережні полки не визнали трактату й залишилися під владою Москви, обравши наказним гетьманом Якима Сомка.
  13. 1663Поділ України на Правобережну та Лівобережну1663 р., після зречення Юрія Хмельницького, на Правобережжі гетьманом обрали Павла Тетерю, який орієнтувався на Польщу, а на Лівобережжі — Івана Брюховецького, прихильника Москви. Відтоді обидві частини України мали власних гетьманів і часто воювали між собою.
  14. 1663Чорна рада в НіжиніУлітку 1663 р. під Ніжином відбулася Чорна рада, на якій гетьманом Лівобережної України обрали запорожця Івана Брюховецького. Його підтримали запорожці, рядові козаки й міщани — «чернь», а також московський посол із військом. Суперників Брюховецького — Якима Сомка й Василя Золотаренка — невдовзі стратили.
  15. 1663—1665Гетьманування Павла Тетері на ПравобережжіУ 1663–1665 рр. гетьманом Правобережної України був Павло Тетеря, прихильник союзу з Польщею. Він разом із польським королем ходив походом на Лівобережжя, але невдало. Його правління супроводжувалося повстаннями й жорсткими каральними походами польських військ, і 1665 р. Тетеря втік до Польщі.
  16. 1663—1668Гетьманування Івана Брюховецького на ЛівобережжіУ 1663–1668 рр. гетьманом Лівобережної України був Іван Брюховецький. Він першим із гетьманів поїхав до Москви, отримав титул боярина й підписав Московські статті, які дуже обмежили права Гетьманщини. Зрештою 1668 р. він підняв повстання проти Москви й загинув від рук козаків.
  17. 1665Московські статті Брюховецького1665 р. гетьман Іван Брюховецький під час поїздки до Москви підписав Московські статті. Вони суттєво обмежили права Гетьманщини: податки з міщан і селян тепер збирали московські урядники до царської скарбниці, а московські воєводи з гарнізонами розміщувалися в багатьох українських містах.
  18. 1665—1676Гетьманування Петра Дорошенка на ПравобережжіУ 1665–1676 рр. гетьманом Правобережної України був Петро Дорошенко. Він прагнув об'єднати обидва береги Дніпра в незалежну козацьку державу й заради цього уклав союз з Османською імперією. 1668 р. він ненадовго став гетьманом обох берегів, але війни, спустошення й втрата підтримки змусили його 1676 р. скласти булаву.
  19. 1667Андрусівське перемир'я1667 р. в селі Андрусово біля Смоленська Річ Посполита й Московська держава уклали перемир'я на 13,5 року. Вони поділили Україну по Дніпру: Лівобережжя відходило Москві, Правобережжя — Польщі, Київ на два роки залишався за Москвою, а Запорожжя опинялося під спільним контролем. Українських представників на переговори не допустили.
  20. 1668Дорошенко — гетьман обох берегів ДніпраУлітку 1668 р. правобережний гетьман Петро Дорошенко перейшов на Лівобережжя, де після вбивства Івана Брюховецького його проголосили гетьманом обох берегів Дніпра. Україна вперше після 1663 р. ненадовго об'єдналася під владою одного гетьмана.