Восени 1659 р., після зречення Івана Виговського, козаки знову обрали гетьманом Юрія Хмельницького. Йому було лише 18 років. Московське командування змусило його підписати Переяславські статті 1659 р., які суттєво обмежили права Гетьманщини: гетьман не міг без дозволу царя вести переговори з іншими державами чи призначати полковників, а московські воєводи розміщувалися в кількох містах.
1660 р. польська армія розгромила московське військо під Чудновом. Юрій Хмельницький, який вагався, перейшов на бік Польщі й підписав Слободищенський трактат. Лівобережні полки не визнали цього кроку й залишилися під владою Москви.
Так Гетьманщина розкололася на Лівобережну, орієнтовану на Москву, і Правобережну, пов'язану з Польщею. На кожному березі обирали власних гетьманів, між ними точилася війна. Почалася доба, яку називають Руїною.
Не впоравшись із владою, на початку 1663 р. Юрій Хмельницький зрікся гетьманства й постригся в ченці під іменем Гедеон. Згодом він ще не раз опинявся в центрі політичних подій.
Де історики не згодні
Історики здебільшого вважають Юрія Хмельницького слабким і нерішучим правителем, яким маніпулювали старшина й сусідні держави. Водночас дехто наголошує, що в умовах війни кількох держав за Україну жоден гетьман не мав сил зберегти її єдність.
Постаті
- Юрій Хмельницький