Після Чорної ради 1663 р. Брюховецький став гетьманом Лівобережжя. Він розправився із суперниками й прагнув зміцнити свою владу, покладаючись на підтримку Москви.
1665 р. Брюховецький першим серед гетьманів поїхав до Москви. Там він отримав титул боярина, одружився з московською княжною й підписав Московські статті, за якими московські урядники збирали податки в Україні, а воєводи стояли в багатьох містах.
Свавілля московських урядників і нові податки викликали обурення козаків, міщан і селян. Невдоволення посилилося після Андрусівського перемир'я 1667 р., за яким Москва погодилася на поділ України.
На початку 1668 р. Брюховецький підняв повстання проти Москви, і московські залоги вигнали з більшості міст. Проте влітку 1668 р., коли на Лівобережжя прийшов правобережний гетьман Петро Дорошенко, козаки вбили Брюховецького.
Де історики не згодні
Брюховецького історики зазвичай вважають прикладом гетьмана, який заради влади поступився самостійністю козацької держави. Його повстання 1668 р. одні розглядають як щиру спробу виправити помилки, інші — як вимушений крок через загальне невдоволення.
Постаті
- Іван Брюховецький