Ще за життя Богдан Хмельницький домігся, щоб наступником обрали його сина Юрія. Проте після смерті батька в серпні 1657 р. Юрію було лише 16 років, і він не мав досвіду, щоб керувати державою під час війни.
На старшинській раді в Чигирині Юрій відмовився від гетьманства через молодість. Владу тимчасово, до його повноліття, передали генеральному писарю Івану Виговському — освіченому шляхтичу, який майже десять років очолював гетьманську канцелярію й дипломатію.
У жовтні 1657 р. на раді в Корсуні, де зібралися представники полків, Виговського обрали повноправним гетьманом. Там само уклали союзний договір зі Швецією.
Обрання Виговського не всі визнали. Полтавський полковник Мартин Пушкар і запорожці на чолі з Яковом Барабашем виступили проти нового гетьмана, звинувачуючи його в прихильності до Польщі. Це стало початком внутрішньої боротьби, яка переросла в добу Руїни.
Де історики не згодні
Джерела по-різному описують, як саме відбувалася передача влади. Відомо про кілька рад: у Чигирині наприкінці серпня 1657 р., де Юрій зрікся булави, і в Корсуні в жовтні 1657 р., де Виговського обрали повноправним гетьманом. Частина старшини й запорожців вважала це обрання нелегітимним, що стало одним із приводів до внутрішнього конфлікту.
Постаті
- Іван Виговський