Після зречення Івана Виговського восени 1659 р. козаки знову обрали гетьманом Юрія Хмельницького. Остаточне обрання відбулося на раді в Переяславі, куди прибув із великим військом московський воєвода князь Олексій Трубецькой.
На раді московська сторона виклала свої умови. Вони містили текст Березневих статей 1654 р., але зі змінами на користь Москви, і нові статті.
За Переяславськими статтями гетьман не міг без дозволу царя вести переговори з іншими державами, призначати й усувати полковників, вирушати в походи. Обраний гетьман мав їхати до Москви «бачити царські очі». Московські воєводи з гарнізонами, крім Києва, розміщувалися в Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві та Умані. Козаків, які підтримували Виговського, позбавляли посад.
Ці умови значно обмежили самостійність Гетьманщини й викликали невдоволення старшини. Уже за рік, 1660 р., Юрій Хмельницький перейшов на бік Польщі.
Де історики не згодні
Історики звертають увагу, що на раді московська сторона подала текст Березневих статей 1654 р. зі змінами, вигідними Москві, видаючи його за справжній договір Богдана Хмельницького. Дискусійно, наскільки козацька старшина розуміла, що підписує обмеження, а наскільки поступилася під тиском московського війська. Дата за старим стилем — 17 жовтня 1659 р.
Постаті
- Юрій Хмельницький