- 1668—1672Гетьманування Дем'яна Многогрішного на ЛівобережжіУ 1668–1672 рр. гетьманом Лівобережної України був Дем'ян Многогрішний. Він уклав із Москвою Глухівські статті, які дещо розширили права Гетьманщини порівняно з часами Брюховецького, і намагався зміцнити гетьманську владу. 1672 р. старшина звинуватила його в зраді, і він опинився на засланні в Сибіру.
- 1669Глухівські статтіУ березні 1669 р. в Глухові лівобережний гетьман Дем'ян Многогрішний підписав із Москвою Глухівські статті. Порівняно з Московськими статтями Брюховецького вони дещо розширили права Гетьманщини: московські воєводи залишалися лише в п'яти містах, а податки знову збирали українські урядники.
- 1669Корсунська рада і протекторат Османської імперіїУ березні 1669 р. на старшинській раді в Корсуні за пропозицією гетьмана Петра Дорошенка ухвалили рішення прийняти протекторат Османської імперії над Правобережною Україною. Влітку того ж року султан затвердив союз.
- 1669—1674Гетьманування Михайла ХаненкаУ 1669–1674 рр. частина правобережного козацтва визнавала гетьманом Михайла Ханенка — ставленика Речі Посполитої й суперника Петра Дорошенка. Боротьба між ними посилила руйнування Правобережжя, а 1674 р. Ханенко склав булаву.
- 1672Конотопські статті СамойловичаУлітку 1672 р. під Конотопом гетьманом Лівобережної України обрали Івана Самойловича, і він підписав із Москвою Конотопські статті. Вони повторювали основні положення Глухівських статей, але додали нові обмеження для гетьмана й посилили контроль Москви та старшини над ним.
- 1672Бучацький мир1672 р. після здобуття турками Кам'янця Річ Посполита уклала з Османською імперією Бучацький мир. Поділля відходило Туреччині, Брацлавщина й південна Київщина визнавалися владою гетьмана Петра Дорошенка під зверхністю султана, а за Польщею залишалися західноукраїнські землі.
- 1672—1687Гетьманування Івана СамойловичаУ 1672–1687 рр. гетьманом Лівобережної України був Іван Самойлович. 1674 р. його проголосили гетьманом обох берегів Дніпра, а 1676 р., після зречення Дорошенка, він фактично поширив владу на Правобережжя. За його гетьманування відбулися Чигиринські походи й «Великий згін» населення з Правобережжя.
- 1673—1676Польсько-турецька війна за Правобережну УкраїнуУ 1672–1676 рр. Річ Посполита воювала з Османською імперією за Правобережну Україну. Головними подіями були здобуття турками Кам'янця, перемога Яна Собеського під Хотином 1673 р. і спустошливі турецькі походи на Правобережжя. Війна завершилася Журавненським миром 1676 р.
- 1674«Синопсис» — перший друкований підручник з історії1674 р. в друкарні Києво-Печерської лаври вийшов «Синопсис» — короткий нарис історії від найдавніших часів. Він став першим систематизованим підручником з історії й понад століття використовувався для навчання. Автором найчастіше вважають архімандрита лаври Інокентія Гізеля.
- 1676Самойлович — гетьман обох берегів Дніпра1676 р., після того як Петро Дорошенко склав булаву, лівобережний гетьман Іван Самойлович поширив свою владу на Правобережжя й став гетьманом обох берегів Дніпра. Однак на зруйнованому війнами Правобережжі його влада залишалася слабкою.
- 1676Журавненський мир1676 р. в Журавні Річ Посполита й Османська імперія уклали мир. Поділля залишалося за Туреччиною, а більша частина Правобережжя переходила під владу султана через залежного від нього козацького гетьмана. Польща звільнялася від сплати данини.
- 1677—1685Юрій Хмельницький — гетьман Правобережжя під владою Туреччини1677 р. Османська імперія вивезла Юрія Хмельницького з полону й проголосила його гетьманом Правобережної України та «князем Малоросійської України». Він брав участь у Чигиринських походах, але не мав підтримки населення, і 1681 р. турки усунули його. 1685 р. його вдруге поставили гетьманом і того ж року стратили.
- 1681Бахчисарайський мир1681 р. у Бахчисараї Московська держава уклала з Османською імперією та Кримським ханством перемир'я на 20 років. Лівобережна Україна й Київ визнавалися за Москвою, землі між Південним Бугом і Дніпром мали лишатися незаселеними, а Поділля залишалося за Туреччиною. Невдовзі після цього турки позбавили влади свого ставленика Юрія Хмельницького.
- 1685Страта Юрія Хмельницького1685 р. турецька влада стратила в Кам'янці Юрія Хмельницького — молодшого сина Богдана Хмельницького, який кілька разів був гетьманом і закінчив життя ставлеником Османської імперії на Правобережжі.
- 1685Відновлення козацьких полків на ПравобережжіУ 1684–1685 рр. польський король Ян III Собеський і сейм Речі Посполитої відновили козацький устрій на Правобережній Україні, спустошеній війнами. Постали Богуславський, Брацлавський, Фастівський і Корсунський полки, які мали боронити кордон від турків і татар.
- 1686«Вічний мир»1686 р. Московська держава й Річ Посполита уклали «Вічний мир», який закріпив поділ України по Дніпру. Польща визнала за Москвою Лівобережну Україну, Київ і Запорожжя, а Правобережжя залишалося в її складі. Москва приєдналася до союзу європейських держав проти Османської імперії.
- 1686Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату1685–1686 рр. Київська православна митрополія, яка від часів Хрещення Русі підлягала Константинопольському патріархату, опинилася під владою Московського патріарха. Нового київського митрополита Гедеона Четвертинського висвятили в Москві, а 1686 р. константинопольський патріарх під тиском османської влади видав відповідні грамоти.
- 1687Перший Кримський похід і усунення Самойловича1687 р. московська армія князя Василя Голіцина разом із козаками гетьмана Івана Самойловича вирушила в похід на Крим. Похід провалився: татари підпалили степ, і військо повернулося без бою. Відповідальність поклали на гетьмана — старшина звинуватила Самойловича в зраді, його позбавили булави й заслали до Сибіру, а гетьманом обрали Івана Мазепу.
- 1687Коломацькі статтіУлітку 1687 р. на річці Коломак новий гетьман Іван Мазепа підписав із Москвою Коломацькі статті. Вони ще більше обмежили права Гетьманщини: гетьман не мав права на зносини з іноземними державами, у його столиці розміщувався московський стрілецький полк, а старшину не можна було усувати без дозволу царя.
- 1687—1709Гетьманування Івана МазепиУ 1687–1709 рр. гетьманом Лівобережної України був Іван Мазепа — один із найосвіченіших і найбагатших правителів свого часу. Він дбав про церкви й освіту, зміцнював гетьманську владу, 1704 р. поширив її на Правобережжя, а 1708 р. перейшов на бік шведського короля Карла XII, щоб вийти з-під влади Москви.
Епоха
Україна в Речі Посполитій та Козаччина
1569 — 1775
Від Люблінської унії до зруйнування Січі: шляхетська держава, Січ, повстання і Гетьманщина.
Відкрити епоху на лінії → 150 подій