Епоха

Україна в Речі Посполитій та Козаччина

1569 — 1775

Від Люблінської унії до зруйнування Січі: шляхетська держава, Січ, повстання і Гетьманщина.

  1. 1668—1672Гетьманування Дем'яна Многогрішного на ЛівобережжіУ 1668–1672 рр. гетьманом Лівобережної України був Дем'ян Многогрішний. Він уклав із Москвою Глухівські статті, які дещо розширили права Гетьманщини порівняно з часами Брюховецького, і намагався зміцнити гетьманську владу. 1672 р. старшина звинуватила його в зраді, і він опинився на засланні в Сибіру.
  2. 1669Глухівські статтіУ березні 1669 р. в Глухові лівобережний гетьман Дем'ян Многогрішний підписав із Москвою Глухівські статті. Порівняно з Московськими статтями Брюховецького вони дещо розширили права Гетьманщини: московські воєводи залишалися лише в п'яти містах, а податки знову збирали українські урядники.
  3. 1669Корсунська рада і протекторат Османської імперіїУ березні 1669 р. на старшинській раді в Корсуні за пропозицією гетьмана Петра Дорошенка ухвалили рішення прийняти протекторат Османської імперії над Правобережною Україною. Влітку того ж року султан затвердив союз.
  4. 1669—1674Гетьманування Михайла ХаненкаУ 1669–1674 рр. частина правобережного козацтва визнавала гетьманом Михайла Ханенка — ставленика Речі Посполитої й суперника Петра Дорошенка. Боротьба між ними посилила руйнування Правобережжя, а 1674 р. Ханенко склав булаву.
  5. 1672Конотопські статті СамойловичаУлітку 1672 р. під Конотопом гетьманом Лівобережної України обрали Івана Самойловича, і він підписав із Москвою Конотопські статті. Вони повторювали основні положення Глухівських статей, але додали нові обмеження для гетьмана й посилили контроль Москви та старшини над ним.
  6. 1672Бучацький мир1672 р. після здобуття турками Кам'янця Річ Посполита уклала з Османською імперією Бучацький мир. Поділля відходило Туреччині, Брацлавщина й південна Київщина визнавалися владою гетьмана Петра Дорошенка під зверхністю султана, а за Польщею залишалися західноукраїнські землі.
  7. 1672—1687Гетьманування Івана СамойловичаУ 1672–1687 рр. гетьманом Лівобережної України був Іван Самойлович. 1674 р. його проголосили гетьманом обох берегів Дніпра, а 1676 р., після зречення Дорошенка, він фактично поширив владу на Правобережжя. За його гетьманування відбулися Чигиринські походи й «Великий згін» населення з Правобережжя.
  8. 1673—1676Польсько-турецька війна за Правобережну УкраїнуУ 1672–1676 рр. Річ Посполита воювала з Османською імперією за Правобережну Україну. Головними подіями були здобуття турками Кам'янця, перемога Яна Собеського під Хотином 1673 р. і спустошливі турецькі походи на Правобережжя. Війна завершилася Журавненським миром 1676 р.
  9. 1674«Синопсис» — перший друкований підручник з історії1674 р. в друкарні Києво-Печерської лаври вийшов «Синопсис» — короткий нарис історії від найдавніших часів. Він став першим систематизованим підручником з історії й понад століття використовувався для навчання. Автором найчастіше вважають архімандрита лаври Інокентія Гізеля.
  10. 1676Самойлович — гетьман обох берегів Дніпра1676 р., після того як Петро Дорошенко склав булаву, лівобережний гетьман Іван Самойлович поширив свою владу на Правобережжя й став гетьманом обох берегів Дніпра. Однак на зруйнованому війнами Правобережжі його влада залишалася слабкою.
  11. 1676Журавненський мир1676 р. в Журавні Річ Посполита й Османська імперія уклали мир. Поділля залишалося за Туреччиною, а більша частина Правобережжя переходила під владу султана через залежного від нього козацького гетьмана. Польща звільнялася від сплати данини.
  12. 1677—1685Юрій Хмельницький — гетьман Правобережжя під владою Туреччини1677 р. Османська імперія вивезла Юрія Хмельницького з полону й проголосила його гетьманом Правобережної України та «князем Малоросійської України». Він брав участь у Чигиринських походах, але не мав підтримки населення, і 1681 р. турки усунули його. 1685 р. його вдруге поставили гетьманом і того ж року стратили.
  13. 1681Бахчисарайський мир1681 р. у Бахчисараї Московська держава уклала з Османською імперією та Кримським ханством перемир'я на 20 років. Лівобережна Україна й Київ визнавалися за Москвою, землі між Південним Бугом і Дніпром мали лишатися незаселеними, а Поділля залишалося за Туреччиною. Невдовзі після цього турки позбавили влади свого ставленика Юрія Хмельницького.
  14. 1685Страта Юрія Хмельницького1685 р. турецька влада стратила в Кам'янці Юрія Хмельницького — молодшого сина Богдана Хмельницького, який кілька разів був гетьманом і закінчив життя ставлеником Османської імперії на Правобережжі.
  15. 1685Відновлення козацьких полків на ПравобережжіУ 1684–1685 рр. польський король Ян III Собеський і сейм Речі Посполитої відновили козацький устрій на Правобережній Україні, спустошеній війнами. Постали Богуславський, Брацлавський, Фастівський і Корсунський полки, які мали боронити кордон від турків і татар.
  16. 1686«Вічний мир»1686 р. Московська держава й Річ Посполита уклали «Вічний мир», який закріпив поділ України по Дніпру. Польща визнала за Москвою Лівобережну Україну, Київ і Запорожжя, а Правобережжя залишалося в її складі. Москва приєдналася до союзу європейських держав проти Османської імперії.
  17. 1686Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату1685–1686 рр. Київська православна митрополія, яка від часів Хрещення Русі підлягала Константинопольському патріархату, опинилася під владою Московського патріарха. Нового київського митрополита Гедеона Четвертинського висвятили в Москві, а 1686 р. константинопольський патріарх під тиском османської влади видав відповідні грамоти.
  18. 1687Перший Кримський похід і усунення Самойловича1687 р. московська армія князя Василя Голіцина разом із козаками гетьмана Івана Самойловича вирушила в похід на Крим. Похід провалився: татари підпалили степ, і військо повернулося без бою. Відповідальність поклали на гетьмана — старшина звинуватила Самойловича в зраді, його позбавили булави й заслали до Сибіру, а гетьманом обрали Івана Мазепу.
  19. 1687Коломацькі статтіУлітку 1687 р. на річці Коломак новий гетьман Іван Мазепа підписав із Москвою Коломацькі статті. Вони ще більше обмежили права Гетьманщини: гетьман не мав права на зносини з іноземними державами, у його столиці розміщувався московський стрілецький полк, а старшину не можна було усувати без дозволу царя.
  20. 1687—1709Гетьманування Івана МазепиУ 1687–1709 рр. гетьманом Лівобережної України був Іван Мазепа — один із найосвіченіших і найбагатших правителів свого часу. Він дбав про церкви й освіту, зміцнював гетьманську владу, 1704 р. поширив її на Правобережжя, а 1708 р. перейшов на бік шведського короля Карла XII, щоб вийти з-під влади Москви.