Московська влада не визнала Гадяцького договору й вирішила силою повернути Гетьманщину під свій контроль. Уже восени 1658 р. московські війська почали воєнні дії, а частина лівобережних полків, невдоволених Виговським, перейшла на їхній бік.
Восени 1658 р. козаки намагалися вибити московський гарнізон із Києва, але зазнали невдачі. Взимку 1658–1659 рр. бої тривали на Лівобережжі.
Навесні 1659 р. велика московська армія на чолі з князем Олексієм Трубецьким обложила Конотоп. Улітку Виговський разом із кримським ханом прийшов на допомогу місту й розгромив московську кінноту.
Попри перемогу, становище Виговського погіршувалося: козаки не довіряли полякам, частина полковників перейшла на бік Москви, а на Січі проти гетьмана виступив кошовий Іван Сірко. Восени 1659 р. Виговський склав булаву. Новий гетьман Юрій Хмельницький підписав із Москвою Переяславські статті, які суттєво обмежили права Гетьманщини.
Де історики не згодні
Історики по-різному називають цей конфлікт: «українсько-московська війна», «російсько-українська війна 1658–1659 рр.» або частина польсько-московської війни. Дискусійним є й те, наскільки він був війною двох держав, а наскільки — громадянською війною всередині Гетьманщини, адже частина полків воювала на боці Москви.
Постаті
- Іван Виговський