Україна в Речі Посполитій та Козаччина ВійнаДипломатія

1653

Облога під Жванцем і Кам'янецька угода

Дати
жовтень 1653
Місце
Жванець на Дністрі (нині Хмельницька область); Кам'янець-Подільський
кримський хан (1644–1654)
Іслам Гірей III
Доріжка
Україна
Певність
Документовано

Увійдіть, щоб позначити подію як вивчену, додати її до плану й зберігати при ній свої нотатки.

Створити акаунт

1653 р. король Ян Казимир із польською армією рушив на Поділля, щоб остаточно придушити козацьку державу. Він став табором під Жванцем на Дністрі, неподалік Кам'янця.

Хмельницький разом із кримською ордою хана Іслам Гірея III оточив польський табір. Настала зима, у таборі почалися голод і хвороби, і становище поляків ставало безнадійним.

Проте хан не хотів повної перемоги козаків і посилення Хмельницького. У грудні 1653 р. він таємно уклав із королем угоду, яку називають Кам'янецькою. Польща обіцяла ханові гроші, а татари отримали дозвіл брати полонених на українських землях.

Кримський хан утретє — після Зборова й Берестечка — поставив власні інтереси вище союзу з козаками. Це остаточно переконало Хмельницького, що потрібен надійніший союзник, і прискорило його зближення з Московською державою.

Де історики не згодні

Текст Кам'янецької угоди не зберігся, тому про її умови відомо з пізніших повідомлень. Найчастіше згадують, що Польща обіцяла ханові викуп і дозволила татарам брати полонених на українських землях, а козакам на словах поверталися права за Зборівським договором. Дату угоди подають по-різному — середина грудня 1653 р.

Постаті

  • Іслам Гірей IIIкримський хан (1644–1654)