Після поразок під Берестечком і Лоєвим польська армія з одного боку й литовська з другого наступали на Наддніпрянщину. Литовці зайняли Київ. Хмельницький, повернувшись із кримського полону, зібрав нове військо під Білою Церквою.
Обидві сторони були виснажені війною та епідемією, тому почали переговори. 28 вересня 1651 р. уклали Білоцерківський договір.
За договором козацький реєстр скорочувався вдвічі — з 40 до 20 тисяч. Під владою гетьмана залишалося лише Київське воєводство, а Брацлавщину й Чернігівщину повертали під владу коронної адміністрації. Гетьман підпорядковувався коронному гетьманові й не мав права вести переговори з іншими державами, а союз із Кримом мав бути розірваний. Шляхта поверталася до своїх маєтків, а селяни — під владу панів.
Договір викликав обурення в Україні: козаки й селяни не хотіли повертатися під панську владу. Сейм Речі Посполитої його так і не затвердив, і вже навесні 1652 р. війна відновилася битвою під Батогом.
Де історики не згодні
Історики вважають договір тимчасовим перемир'ям, яке жодна зі сторін не збиралася довго виконувати. Польський сейм 1652 р. так і не затвердив його: засідання зірвав один посол, уперше скориставшись правом «ліберум вето». Дата за старим стилем — 18 вересня 1651 р.
Постаті
- Богдан Хмельницький