Після нападу на Красне війна відновилася. Король Ян Казимир зібрав велику армію, а Хмельницький — козаків, селян і союзну кримську орду хана Іслам Гірея III. Наприкінці червня 1651 р. війська зустрілися під Берестечком на Волині.
Бої почалися 28 червня. 30 червня, у найважливіший момент битви, кримський хан несподівано залишив поле бою. Хмельницький поїхав за ним, щоб повернути союзника, але хан затримав гетьмана й повів його з собою.
Козацьке військо залишилося без гетьмана й кінноти союзників. Козаки оточили свій табір возами й валами на березі болотистої річки Пляшівки й відбивалися понад десять днів. Наказним гетьманом обрали полковника Івана Богуна. Він наказав будувати через болото греблі-гатки, щоб вивести військо.
10 липня частина козаків на чолі з Богуном вийшла з оточення. Проте в таборі почалася паніка, і тисячі людей загинули в болоті або від рук польських вояків. За переказом, кількасот козаків на острівці билися до останнього й відмовилися здатися. На місці битви нині — меморіал «Козацькі Могили».
Поразка під Берестечком була тяжким ударом. У вересні 1651 р. Хмельницький мусив укласти Білоцерківський договір, який значно обмежував права козацької держави.
Де історики не згодні
Чисельність військ залишається дискусійною: у підручниках трапляється цифра до 300 тисяч з обох боків разом зі слугами й татарами, дослідники називають суттєво менші числа. Історики сперечаються й про причини відступу хана та про те, чи Хмельницький потрапив до нього в полон, чи поїхав сам, щоб повернути союзника. Поразку під Берестечком часто називають першою великою поразкою козаків у війні, хоча бої під Лоєвим 1649 р. і Красним 1651 р. теж закінчилися невдачею.
Постаті
- Іван Богун