Улітку 1649 р., коли основні сили Хмельницького облягали Збараж, з півночі на Україну наступала армія Великого князівства Литовського на чолі з польним гетьманом Янушем Радзивіллом. Вона мала зайняти Київ і вдарити в тил козакам.
Щоб зупинити литовців, Хмельницький вислав загони під проводом полковника Станіслава-Михайла Кричевського — свого давнього соратника й кума, який ще 1647 р. допоміг гетьману уникнути арешту.
Наприкінці липня 1649 р. під містечком Лоєв на Дніпрі Кричевський атакував укріплений табір Радзивілла. Бій був запеклим, але козаки не змогли прорвати оборону. Кричевського тяжко поранили й узяли в полон, де він невдовзі помер.
Хоча литовці перемогли, вони зазнали таких втрат, що не наважилися йти далі на Київ. Це допомогло Хмельницькому під Збаражем і Зборовом, бо його військо не опинилося між двома ворожими арміями.
Де історики не згодні
Історики по-різному оцінюють підсумок битви: з військового погляду це перемога литовців, але вона не дала їм змоги виконати головне завдання — вдарити в тил Хмельницькому. Дата за новим стилем — 31 липня 1649 р., за старим — 21 липня. Суперечливими є й дані про чисельність військ і обставини загибелі Кричевського.
Постаті
- Станіслав-Михайло Кричевський