Договір уклали після Зборівської битви, коли кримський хан, уклавши окремий мир із королем, змусив Хмельницького до переговорів. Його затвердили у формі королівської грамоти — «Декларації милості королівської».
За договором козацький реєстр становив 40 тисяч осіб. Гетьман отримував владу над Київським, Брацлавським і Чернігівським воєводствами, де не могли стояти коронні війська. Резиденцією гетьмана ставав Чигирин. Посади в цих воєводствах мали обіймати лише православні шляхтичі.
Договір також обіцяв, що київський митрополит отримає місце в сенаті, а питання про скасування церковної унії розгляне сейм. На козацькій території не могли жити євреї та перебувати єзуїти. Учасникам повстання оголошували амністію.
Водночас шляхта отримала право повернутися до своїх маєтків, і селяни, що не потрапили до реєстру, мали знову підкорятися панам. Це викликало невдоволення й нові виступи. Договір виявився нетривким: 1651 р. війна відновилася.
Де історики не згодні
Історики по-різному оцінюють договір. Одні вважають його першим міжнародним визнанням козацької автономії. Інші наголошують, що він був компромісом, вимушеним зрадою хана: селяни мали повернутися під владу панів, і це викликало невдоволення. Дата за старим стилем — 8 серпня.
Постаті
- Богдан Хмельницький