1490—1492Повстання під проводом МухиСеляни й міська біднота Буковини, Покуття та Галичини повстали під проводом ватажка Мухи проти польських панів. Повстанці захопили кілька міст, але під Рогатином зазнали поразки від шляхетського війська.
1491Швайпольт Фіоль друкує «Осьмогласник» — першу книгу кирилицеюУ Кракові друкар Швайпольт Фіоль видав «Осьмогласник» — першу друковану книгу церковнослов'янською мовою кириличним шрифтом. Його книги призначалися для православних українських і білоруських земель.
1500—1522Московсько-литовські війни і втрата Чернігово-СіверщиниУпродовж 1500–1522 рр. Велике князівство Литовське кілька разів воювало з Московською державою. Попри перемогу під Оршею, Литва втратила Чернігово-Сіверщину та Смоленськ — ці землі відійшли до Москви.
1508Повстання Михайла ГлинськогоКнязь Михайло Глинський, один із наймогутніших вельмож Литви, підняв збройний виступ проти великого князя Сигізмунда, розраховуючи на підтримку православної знаті й Москви. Підтримали його небагато, і після поразки Глинський утік до Московської держави.- 1514Битва під Оршею8 вересня 1514 р. біля Орші військо Великого князівства Литовського й Польщі під проводом гетьмана князя Костянтина Острозького розбило значно більшу московську армію. Це була одна з найбільших перемог у війнах Литви з Москвою, але втраченого Смоленська повернути не вдалося.
1526Поділ Закарпаття між Габсбургами і ТрансильванієюПісля поразки Угорського королівства від турків під Мохачем 1526 р. угорські землі розділилися. Західна частина Закарпаття перейшла під владу австрійських Габсбургів, а східна — до правителів, на володіннях яких згодом постало Трансильванське князівство.
1529Перший Литовський статут1529 р. у Великому князівстві Литовському ухвалили перший звід законів — Литовський статут. Його написали руською (староукраїнською-старобілоруською) мовою, і він діяв на всіх українських землях у складі князівства.- 1550—1563Дмитро Вишневецький (Байда)Князь Дмитро Вишневецький — волинський магнат, який у 1550-х рр. збудував укріплення на острові Мала Хортиця й водив козаків у походи проти татар і турків. 1563 р. під час походу в Молдову він потрапив у полон і був страчений у Стамбулі. Народна дума оспівує його як козака Байду.
1556Заснування Дмитром Вишневецьким фортеці на Малій Хортиці — першої Запорозької СічіПравославний князь Дмитро Вишневецький, якого козаки звали Байдою, збудував за дніпровськими порогами, на острові Мала Хортиця, укріплений замок. Його вважають прообразом Запорозької Січі — центру українського козацтва.
1556—1561Пересопницьке ЄвангелієУпродовж 1556–1561 рр. на Волині створили Пересопницьке Євангеліє — перший відомий переклад Євангелія з церковнослов'янської на тогочасну українську книжну мову. Сьогодні на ньому складають присягу президенти України.
1557«Устава на волоки»1557 р. великий князь Сигізмунд II Август видав «Уставу на волоки» — закон про аграрну реформу. Землю поміряли на однакові наділи-волоки, запровадили трипілля й чіткі повинності, а селян міцніше прикріпили до землі.
1566Другий Литовський статут1566 р. у Великому князівстві Литовському ухвалили новий звід законів — Другий Литовський статут. Його називають Волинським, бо в його підготовці активно брала участь волинська шляхта. Статут закріпив поділ на воєводства й повіти, нові суди та ширші права шляхти.
Епоха
Литовсько-руська доба
1349 — 1569
Руські землі під литовською короною: давнє право, нова держава, нове церковне питання.
Відкрити епоху на лінії → 32 події