Михайло Глинський походив із заможного князівського роду з Київщини й Полтавщини. Він здобув освіту в Західній Європі, служив при дворах німецьких правителів, а повернувшись, став наближеним великого князя литовського Олександра й отримав високу посаду маршалка дворного.
Швидке піднесення Глинського викликало заздрість і ворожнечу литовських вельмож-католиків. Після смерті Олександра 1506 р. новий великий князь Сигізмунд позбавив Глинського посад і довіри. Князь просив королівського суду проти своїх супротивників, але не домігся його.
На початку 1508 р. Глинський із братами й прихильниками вбив свого головного ворога — вельможу Яна Заберезинського — і підняв збройний виступ. Він закликав православну знать підтримати його та вступив у переговори з московським великим князем Василем III і кримським ханом. Повстанці намагалися здобути Мозир, Турів, Слуцьк, Мінськ та інші замки.
Однак більшість православних князів і шляхти на заклик не відгукнулася. Коли Москва й Литва того ж року уклали мир, Глинський залишився без союзників і втік до Московської держави. Там він спершу був на службі, а згодом потрапив до в'язниці. Його небога Олена Глинська стала дружиною Василя III і матір'ю майбутнього царя Івана IV Грозного.
Виступ Глинського став останньою великою спробою частини руської знаті силою змінити становище у Великому князівстві Литовському. Більшість української та білоруської знаті його не підтримала й залишилася вірною литовській державі, відстоюючи свої права законними шляхами — через сейми й привілеї.
Де історики не згодні
Історики по-різному оцінюють мету Глинського. Одні бачать у виступі боротьбу православної руської знаті проти засилля литовських католиків. Інші вважають, що князь передусім боронив власне становище й мстився особистим ворогам, а гасла про захист православ'я використовував, щоб знайти прихильників.
Постаті
- Михайло Глинський