У першій половині XVI ст. козаки дедалі частіше ходили «за пороги» — у низов'я Дніпра, куди не сягала влада польських і литовських урядників. Там вони полювали, рибалили й боронилися від татар, зводячи невеликі укріплення — «січі», огороджені зрубаними деревами.
Дмитро Вишневецький походив із заможного православного князівського роду з Волині. Він був черкаським і канівським старостою, воював із татарами й здобув серед козаків велику повагу. Козаки називали його Байдою.
Близько 1556 р. Вишневецький збудував на острові Мала Хортиця, неподалік великого острова Хортиця, дерев'яно-земляний замок. Звідти козаки під його проводом ходили в походи на татарські й турецькі фортеці Причорномор'я. Вишневецький просив у польського короля підтримки, але її не отримав.
1557 р. замок обложило велике кримсько-турецьке військо. Козаки кілька тижнів оборонялися, але через брак харчів мусили залишити фортецю. Археологи, які досліджують острів, знайшли рештки укріплень, зброю й речі того часу.
Згодом Вишневецький загинув у Стамбулі, куди потрапив у полон 1563 р. У народній пам'яті він залишився героєм «Пісні про Байду». Замок на Малій Хортиці вважають прообразом Запорозької Січі — центру козацтва, який існуватиме понад два століття.
Де історики не згодні
Історики сперечаються, чи можна вважати замок Вишневецького першою Січчю. Одні бачать у ньому прообраз Запорозької Січі, інші — лише прикордонну фортецю князя, бо Січ як козацька громада з виборною старшиною склалася пізніше. Не встановлено й точного року: називають 1552, 1554 і 1556 рр.
Постаті
- Дмитро Вишневецький (Байда)