У середині XV ст. німецький майстер Йоганн Гутенберг винайшов друкування книжок рухомими літерами. Друкарство швидко поширилося Європою, але спершу книги друкували тільки латиницею. Православні українці й білоруси, які користувалися церковнослов'янською мовою та кирилицею, і далі переписували богослужбові книги від руки.
Першим кириличні книги почав друкувати Швайпольт Фіоль — майстер німецького походження, який жив у Кракові, столиці Польського королівства. Для нього спеціально виготовили кириличний шрифт. Гроші на справу дали заможні краківські міщани.
1491 р. Фіоль надрукував «Осьмогласник», або «Октоїх», — збірник церковних піснеспівів на вісім «гласів», тобто наспівів. Це перша відома друкована книга кирилицею. Того ж року вийшов «Часословець», а також дві Тріоді — книги для богослужінь навколо Великодня.
Книги Фіоля призначалися для православних Великого князівства Литовського й Польщі. У їхній мові є риси, характерні для українських і білоруських земель, тому ці видання вважають початком кириличного книгодрукування в нашому регіоні.
Діяльність друкаря тривала недовго. Католицька влада Кракова запідозрила його в поширенні «єресі», і наприкінці 1491 р. Фіоля ув'язнили. Хоча згодом його звільнили, друкувати кирилицею він більше не міг. Наступні кириличні книги з'явилися лише в XVI ст. — у Франциска Скорини й Івана Федорова.
Де історики не згодні
Історики досі сперечаються, яка з чотирьох книг Фіоля вийшла першою: дату 1491 р. мають «Осьмогласник» і «Часословець», а дві Тріоді дат не мають. Не з'ясовано також, хто саме замовив і фінансував ці видання та чи мав Фіоль помічників із православних земель, які готували тексти.
Постаті
- Швайпольт Фіоль