Наприкінці XV ст. становище селян у Галичині, що належала Польщі, погіршувалося. Пани збільшували панщину й податки, обмежували право селян переходити від одного власника до іншого. Невдоволення особливо сильним було на Покутті — південно-східному краю Галичини на кордоні з Молдавським князівством.
1490 р. на Буковині, що тоді входила до Молдавії, зібрав загін ватажок на ім'я Муха. До нього приєдналися українські й молдавські селяни, міська біднота, а також частина дрібної шляхти. За повідомленнями хроністів, повстанців було до 10 тисяч.
Повстанці рушили на Покуття й захопили Снятин, Коломию та Галич. Вони нападали на панські маєтки й виганяли польських урядників. Рух швидко поширювався Галичиною.
Польський король скликав шляхетське ополчення. Під Рогатином повстанці зазнали тяжкої поразки, багато з них загинуло, частина потонула, переправляючись через Дністер. Муха зумів утекти й продовжував боротьбу, але 1492 р. його схопили й ув'язнили.
Повстання Мухи стало першим великим народним виступом на українських землях під владою Польщі. Воно показало, наскільки гострими були суперечності між селянами й панами, і стало попередником пізніших селянських і козацьких повстань.
Де історики не згодні
Про повстання відомо переважно з польських хронік XVI ст., тому багато подробиць непевні — зокрема чисельність повстанців і доля Мухи. Історики сперечаються й про те, чи підтримував повстання молдавський господар Стефан III, який ворогував із Польщею. Не з'ясовано також, ким був сам Муха за походженням — українцем чи молдаванином.
Постаті
- Муха