Реєстрація

Епоха

Україна в Речі Посполитій та Козаччина

1569 — 1775

Від Люблінської унії до зруйнування Січі: шляхетська держава, Січ, повстання і Гетьманщина.

Відкрити епоху на лінії → 150 подій
  1. 1689Другий Кримський похід1689 р. московська армія князя Василя Голіцина разом із козаками гетьмана Івана Мазепи вдруге вирушила на Крим. Військо дійшло до Перекопу, але через нестачу води й корму та втрати від хвороб змушене було повернути назад. Як і перший похід, він закінчився невдачею.
  2. 1699Повернення Поділля Речі Посполитій1699 р. за Карловицьким миром Османська імперія повернула Речі Посполитій Поділля з Кам'янцем, які турки утримували з 1672 р. Відтоді вся Правобережна Україна знову опинилася в складі Польщі.
  3. 1699Рішення сейму про ліквідацію козацтва на Правобережжі1699 р., після повернення Поділля, польський сейм ухвалив розпустити козацькі полки на Правобережжі, які були потрібні Польщі під час війни з Туреччиною. Козаки на чолі з фастівським полковником Семеном Палієм відмовилися виконати це рішення.
  4. 1700—1721Північна війнаУ 1700–1721 рр. Московська держава (з 1721 р. — Російська імперія) воювала зі Швецією за вихід до Балтійського моря. У війну були втягнуті Річ Посполита, Данія, Саксонія та Гетьманщина. Війна завершилася перемогою Росії, а для України принесла великі втрати й Полтавську битву 1709 р.
  5. 1701Києво-Могилянський колегіум отримав статус академії1701 р. цар Петро I своєю грамотою надав Києво-Могилянському колегіуму статус академії. Відтоді він став офіційно найвищою школою, де викладали філософію й богослов'я. Цьому сприяв гетьман Іван Мазепа, який опікувався академією.
  6. 1702—1704Повстання Семена ПаліяУ 1702–1704 рр. на Правобережній Україні спалахнуло повстання козаків і селян на чолі з фастівським полковником Семеном Палієм проти польської влади й за відновлення козацтва. Повстанці здобули Білу Церкву та інші міста, але 1704 р. на Правобережжя ввійшло військо гетьмана Івана Мазепи, який заарештував Палія й на кілька років став гетьманом обох берегів Дніпра.
  7. 1704—1716Феофан Прокопович у Києво-Могилянській академіїУ 1704–1716 рр. у Києво-Могилянській академії викладав Феофан Прокопович — один із найосвіченіших людей свого часу. Він читав курси поетики, риторики, філософії й богослов'я, а 1711–1716 рр. був ректором академії. Згодом Прокопович переїхав до Петербурга й став головним ідеологом реформ Петра I.
  8. 1708Союз Мазепи з Карлом XIIВосени 1708 р. гетьман Іван Мазепа перейшов на бік шведського короля Карла XII, щоб разом виступити проти царя Петра I. За угодою, у разі перемоги Гетьманщина мала стати незалежною державою під захистом Швеції.
  9. 1708Знищення БатуринаУ листопаді 1708 р., після переходу Мазепи на бік шведів, московські війська під командуванням Олександра Меншикова здобули й знищили гетьманську столицю Батурин. Загинули тисячі оборонців і мирних жителів, місто спалили.
  10. 1708—1722Гетьманування Івана СкоропадськогоУ 1708–1722 рр. гетьманом Лівобережної України був Іван Скоропадський, обраний під контролем Петра I після переходу Мазепи на бік шведів. За нього цар суттєво обмежив автономію Гетьманщини: до гетьмана приставили царського резидента, а наприкінці гетьманування створили Малоросійську колегію.
  11. 1709Решетилівські статті1709 р. гетьман Іван Скоропадський подав цареві Петру I прохання підтвердити права й вольності Гетьманщини. Цар відповів указом, який лише загалом підтверджував «права та вольності» з обіцянкою конкретизувати їх пізніше. Ці статті назвали Решетилівськими.
  12. 1709Зруйнування Чортомлицької СічіУ травні 1709 р. московські війська за наказом Петра I зруйнували Чортомлицьку Запорозьку Січ, яка підтримала гетьмана Мазепу. Багато запорожців загинуло або було страчено, а решта відійшла до володінь Кримського ханства.
  13. 1709Полтавська битва1709 р. під Полтавою російська армія Петра I розгромила шведську армію Карла XII, на боці якої воювали й козаки гетьмана Івана Мазепи. Карл XII і Мазепа втекли до Бендер в Османській імперії, де восени того ж року Мазепа помер. Поразка поклала край надіям на незалежність Гетьманщини.
  14. 1709—1711Кам'янська СічУ 1709–1711 рр. запорожці, які врятувалися після зруйнування Чортомлицької Січі, заснували нову Січ у гирлі річки Кам'янки, на землях під владою Кримського ханства. 1711 р. її знищили російські війська, і запорожці перейшли до Олешок.
  15. 1710Обрання Пилипа Орлика гетьманом у вигнанніНавесні 1710 р. в Бендерах, після смерті Івана Мазепи, козаки-емігранти та запорожці обрали гетьманом генерального писаря Пилипа Орлика. Він став першим гетьманом в еміграції й до кінця життя намагався повернути Україні незалежність.
  16. 1710Конституція Пилипа Орлика1710 р. в Бендерах новообраний гетьман Пилип Орлик уклав зі старшиною й запорожцями «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького». Цей документ визначав устрій незалежної козацької держави, обмежував владу гетьмана й поділяв гілки влади. Його часто називають однією з перших конституцій Європи.
  17. 1711Похід Пилипа Орлика на ПравобережжяНа початку 1711 р. гетьман у вигнанні Пилип Орлик разом із запорожцями, кримськими татарами й польськими прихильниками шведів рушив на Правобережну Україну, щоб підняти її проти Москви. Спочатку похід був успішним, але під Білою Церквою військо зазнало невдачі, а грабунки татар відвернули від Орлика населення.
  18. 1711Прутський мирний договірУлітку 1711 р. турецька армія оточила на річці Прут російське військо Петра I. Цар мусив укласти мир, за яким Росія повертала Туреччині Азов і зобов'язувалася не втручатися у справи Правобережної України й Запорожжя. Лівобережжя залишалося під владою Росії.
  19. 1711—1734Олешківська СічУ 1711–1734 рр. Запорозька Січ розташовувалася в Олешках на лівому березі Дніпра, на землях Кримського ханства. Запорожці перебували під протекторатом кримського хана, але тужили за батьківщиною й 1734 р. повернулися під владу Росії, заснувавши Нову Січ.
  20. 1712—1713Константинопольський і Адріанопольський договориУ 1712–1713 рр. Росія й Османська імперія уклали Константинопольський (1712) та Адріанопольський (1713) договори. Вони уточнили умови Прутського миру: Росія відмовлялася від Правобережної України, крім Києва з околицями, а Запорожжя визнавалося під владою Кримського ханства.