На початку XVIII ст. Швеція була наймогутнішою державою Балтики. 1700 р. проти неї об'єдналися Московська держава, Данія й Саксонія, курфюрст якої водночас був польським королем.
Шведський король Карл XII швидко розгромив Данію, а московське військо — під Нарвою. Потім він воював у Польщі. Тим часом цар Петро I реформував армію й закріплювався на Балтиці, де 1703 р. заснував Санкт-Петербург.
Козаки Гетьманщини брали участь у війні: воювали в Лівонії, Литві, Польщі, будували фортеці й канали. Тягар війни й посилення царського контролю викликали невдоволення старшини. 1708 р. гетьман Іван Мазепа перейшов на бік Карла XII.
1709 р. під Полтавою шведська армія зазнала нищівної поразки. Війна тривала до 1721 р. і завершилася Ніштадтським миром, за яким Росія здобула вихід до Балтійського моря й проголосила себе імперією.
Де історики не згодні
Історики наголошують, що для Гетьманщини війна обернулася виснажливими походами козаків далеко від дому, будівництвом каналів і фортець, де загинули тисячі людей, а згодом — різким обмеженням автономії.
Постаті
- Петро I