Після смерті Івана Мазепи козаки-емігранти навесні 1710 р. обрали гетьманом Пилипа Орлика. Одночасно вони уклали з ним угоду, яка визначала, як має бути влаштована майбутня незалежна Україна.
Документ проголошував незалежність України від Польщі й Москви та православ'я державною релігією. Владу гетьмана обмежувала Генеральна рада зі старшини, полковників і виборних від полків, яка мала збиратися тричі на рік.
Гетьман не міг самостійно вирішувати найважливіші справи, розпоряджатися військовим скарбом чи карати старшину. Окремо діяв Генеральний суд. Так влада поділялася на законодавчу, виконавчу й судову.
Документ гарантував права козаків, міщан і селян, захищав їх від надмірних податків і повинностей. Сьогодні Конституцію Пилипа Орлика вважають важливою пам'яткою української політичної думки.
Де історики не згодні
Конституція так і не діяла в Україні, бо її автори перебували в еміграції. Історики сперечаються, чи можна вважати її конституцією в сучасному розумінні: одні бачать у ній прообраз сучасної конституції з поділом влади, інші — договір гетьмана зі старшиною про обмеження його влади, подібний до шляхетських «пактів» у Польщі.
Постаті
- Пилип Орлик