Після рішення сейму 1699 р. про ліквідацію козацтва на Правобережжі польська шляхта почала повертатися до маєтків і закріпачувати селян, які переселилися на ці землі за обіцянки свободи. Козацькі полковники відмовилися розпускати полки.
1702 р. козаки й селяни на чолі із Семеном Палієм, Самійлом Самусем, Захарієм Іскрою та Андрієм Абазином повстали. Вони здобули Білу Церкву, Бердичів, Немирів та інші міста. Повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля й Волинь.
1703 р. польські війська перейшли в наступ, полковника Абазина схопили й стратили. Повстанці звернулися по допомогу до лівобережного гетьмана Івана Мазепи.
1704 р., під час Північної війни, Мазепа з дозволу царя ввійшов на Правобережжя. Він заарештував Палія й відправив його на заслання до Сибіру, а сам став гетьманом обох берегів Дніпра. Ця єдність тривала до 1708 р.
Де історики не згодні
Історики по-різному оцінюють дії Мазепи: одні вважають арешт Палія усуненням суперника в боротьбі за Правобережжя, інші — вимогою царя, який не хотів сваритися з союзною Польщею. Палій пізніше, 1709 р., повернувся із заслання й воював під Полтавою на боці Петра I.
Постаті
- Семен Палій