Реєстрація

Епоха

Україна в Речі Посполитій та Козаччина

1569 — 1775

Від Люблінської унії до зруйнування Січі: шляхетська держава, Січ, повстання і Гетьманщина.

Відкрити епоху на лінії → 150 подій
  1. 1720Указ Петра I про заборону книгодрукування українською1720 р. цар Петро I видав указ, який забороняв друкувати в Києві й Чернігові будь-які книжки, крім церковних, а їх можна було передруковувати лише з виправленням за московськими виданнями, щоб «жодної різниці» не було. Указ фактично заборонив видавати книжки українською мовою.
  2. 1722Перша Малоросійська колегія1722 р. цар Петро I заснував Малоросійську колегію — орган із російських офіцерів, який контролював діяльність гетьмана, збирав податки й розглядав скарги на українські суди. Очолив колегію бригадир Степан Вельямінов. Після смерті гетьмана Скоропадського цар не дозволив обрати нового гетьмана.
  3. 1722—1724Павло Полуботок — наказний гетьманУ 1722–1724 рр. наказним гетьманом Лівобережної України був чернігівський полковник Павло Полуботок. Він протестував проти дій Малоросійської колегії й домагався дозволу обрати гетьмана. Цар наказав заарештувати Полуботка, і 1724 р. він помер у Петропавлівській фортеці в Петербурзі.
  4. 1727Скасування Малоросійської колегії та обрання Данила Апостола1727 р., після смерті Петра I, російський уряд скасував першу Малоросійську колегію й дозволив обрати гетьмана. Восени 1727 р. в Глухові гетьманом став миргородський полковник Данило Апостол.
  5. 1727Заснування Харківського колегіумуУ 1726–1727 рр. у Харкові відкрили колегіум — перший вищий навчальний заклад Слобідської України. Його створив бєлгородський єпископ Єпифаній Тихорський на основі слов'яно-латинської школи. Згодом тут викладав філософ Григорій Сковорода.
  6. 1727—1734Гетьманування Данила АпостолаУ 1727–1734 рр. гетьманом Лівобережної України був Данило Апостол. Його діяльність обмежували «Рішительні пункти» — царський указ, що регламентував владу гетьмана. Попри це, Апостол частково відновив права Гетьманщини: упорядкував фінанси й суди, провів перепис земель, почав кодифікацію законів.
  7. 1728«Рішительні пункти»1728 р. російський уряд видав «Рішительні пункти» — указ, який визначав повноваження гетьмана Данила Апостола. На відміну від попередніх статей, це був односторонній акт, а не договір: він підтверджував деякі права Гетьманщини, але зберігав суворий контроль Петербурга.
  8. 1730—1743«Права, за якими судиться малоросійський народ»У 1730–1740-х рр. спеціальна комісія підготувала збірник законів Гетьманщини — «Права, за якими судиться малоросійський народ». Його завершили 1743 р. Збірник ґрунтувався на Литовському статуті, магдебурзькому праві й місцевих звичаях, але офіційно затверджений так і не був.
  9. 1734Гайдамацьке повстання Верлана1734 р. на Правобережжі спалахнуло перше велике гайдамацьке повстання проти польського панування. Його очолив сотник надвірних козаків князя Любомирського Верлан. Повстанці здобули низку міст і дійшли до Галичини, але того ж року рух придушили польські й російські війська.
  10. 1734—1775Заснування Нової (Підпільненської) Січі1734 р. запорожці з Олешківської Січі повернулися під протекторат Російської імперії й заснували Нову Січ на річці Підпільній. Вона проіснувала до 1775 р., коли її зруйнували російські війська.
  11. 1734—1750Правління гетьманського уряду1734 р., після смерті гетьмана Данила Апостола, імператриця Анна Іоанівна заборонила обирати нового гетьмана й створила Правління гетьманського уряду. До нього входили три російські урядники й три представники української старшини, а очолював його російський князь. Правління діяло до 1750 р.
  12. 1738—1745Рух опришків під проводом Олекси ДовбушаУ 1738–1745 рр. у Карпатах діяв загін опришків на чолі з Олексою Довбушем. Опришки нападали на панів, орендарів і багатих купців, а здобич, за переказами, роздавали бідним. 1745 р. Довбуш загинув, але став героєм народних легенд.
  13. 1738Заснування Переяславського колегіуму1738 р. в Переяславі відкрили колегіум — навчальний заклад за зразком Києво-Могилянської академії. Його заснував переяславський єпископ Арсеній Берло. Тут навчалися діти духовенства, козацької старшини й міщан, а 1751 р. поетику викладав Григорій Сковорода.
  14. 1738Відкриття співацької школи в Глухові1738 р. в Глухові — тодішній столиці Гетьманщини — відкрили співацьку школу, де готували співаків і музикантів для придворної капели в Петербурзі. Серед її вихованців був майбутній відомий композитор Дмитро Бортнянський.
  15. 1745—1760Будівництво собору Святого Юра у ЛьвовіУ 1745–1760-х рр. у Львові збудували собор Святого Юра за проєктом архітектора Бернарда Меретина. Цей шедевр архітектури рококо став кафедральним собором Української греко-католицької церкви.
  16. 1750Друга хвиля гайдамацького руху1750 р. на Правобережній Україні спалахнула друга хвиля гайдамацького руху. Загони гайдамаків нападали на шляхетські маєтки й здобували міста, зокрема Умань, Вінницю, Летичів. Рух придушили польські війська, але він не згас.
  17. 1750—1764Гетьманування Кирила РозумовськогоУ 1750–1764 рр. гетьманом Лівобережної України був Кирило Розумовський — останній гетьман Гетьманщини. За нього було проведено судову, військову й адміністративну реформи, а Глухів став культурним центром. 1764 р. імператриця Катерина II змусила його зректися булави.
  18. 1751Придворний театр у Глухові1751 р. гетьман Кирило Розумовський заснував у Глухові придворний театр і оркестр. Тут ставили опери, комедії й балети, а Глухів перетворився на один із культурних центрів Гетьманщини.
  19. 1752—1756Будівництво Кловського палацу в КиєвіУ 1752–1756 рр. у Києві на замовлення Києво-Печерської лаври збудували Кловський палац за проєктом архітектора Йоганна Готфріда Шеделя. Він мав слугувати для прийому знатних гостей. Нині в будівлі розташований Верховний Суд України.
  20. 1752Будівництво Марийського палацу в КиєвіУ середині XVIII ст. в Києві за проєктом Франческо Бартоломео Растреллі збудували царський палац для імператриці Єлизавети Петрівни. Будівництвом керував архітектор Іван Мічурін. Сьогодні цей палац, відомий як Марийський, є офіційною парадною резиденцією Президента України.