Реєстрація

Епоха

Імперський період

1775 — 1917

Галичина й Правобережжя відійшли до імперій раніше — за першим поділом Речі Посполитої 1772 року. Далі — заборони мови й література, що на них відповіла.

Відкрити епоху на лінії → 190 подій
  1. 1864Земська, судова й освітня реформи1864 р. в Російській імперії запроваджено земства, нові суди з присяжними й адвокатами, новий шкільний статут.
  2. 1865Новоросійський університет в Одесі1865 р. в Одесі на основі Рішельєвського ліцею відкрили Новоросійський університет. Тут працювали відомі вчені, зокрема Ілля Мечников.
  3. 1865Залізниця Одеса — Балта1865 р. відкрили першу залізницю на українських землях Російської імперії — з Одеси до Балти. Нею возили хліб до порту.
  4. 1867Утворення Австро-Угорщини1867 р. Австрійська імперія перетворилася на двоєдину монархію — Австро-Угорщину. Галичина й Буковина відійшли до австрійської частини, а Закарпаття — до угорської. У Галичині влада фактично перейшла до польської шляхти.
  5. 1868Заснування «Просвіти»8 грудня 1868 р. у Львові заснували товариство «Просвіта» — для поширення освіти серед народу. Його першим головою став Анатоль Вахнянин. «Просвіта» відкривала читальні, видавала книжки й календарі.
  6. 1869«Руська бесіда» на Буковині1869 р. в Чернівцях заснували товариство «Руська бесіда» — перше українське культурне товариство на Буковині. Воно видавало книжки, газети й підтримувало народні читальні.
  7. 1870Політичне товариство «Руська рада»1870 р. у Львові постало політичне товариство «Руська рада», яке гуртувало старорусинів і москвофілів. Вони вважали галицьких русинів частиною «єдиного руського народу» з росіянами.
  8. 1870Міська реформа1870 р. в Російській імперії запроваджено міські думи й управи, які обирали заможні мешканці.
  9. 1873Товариство імені Шевченка1873 р. у Львові заснували Літературне товариство імені Шевченка. Кошти на нього дали також діячі з Наддніпрянщини, де українське друковане слово обмежувала влада. 1892 р. товариство стало Науковим товариством імені Шевченка.
  10. 1873—1876Південно-Західний відділ Російського географічного товариства1873–1876 рр. у Києві діяв Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Його члени — Павло Чубинський, Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Микола Лисенко — збирали й видавали українські пісні, обряди й статистику. Емський указ 1876 р. відділ закрив.
  11. 1873Історичне товариство Нестора-літописця1873 р. при Київському університеті почало діяти Історичне товариство Нестора-літописця. Воно вивчало історію України й видавало наукові збірники.
  12. 1873«Київська комуна»1873–1874 рр. у Києві діяв гурток революційної молоді — народників, відомий як «Київська комуна». Вони готувалися до «ходіння в народ».
  13. 1874Загальна військова повинність1874 р. в Російській імперії замість рекрутських наборів запровадили загальну військову повинність для чоловіків усіх станів.
  14. 1875Відкриття Чернівецького університету1875 р. у Чернівцях відкрили університет імені Франца Йосифа. Навчання велося німецькою мовою, але діяли кафедри української й румунської мов.
  15. 1875«Південні бунтарі»1875 р. у Києві постала народницька група «Південні бунтарі». Вони прагнули підняти селян на повстання.
  16. 1876Емський указ1876 р. імператор Олександр II підписав у Бад-Емсі указ, що заборонив друк українською, ввезення українських книжок, вистави й пісні українською.
  17. 1877Чигиринська змова1877 р. народники на чолі з Яковом Стефановичем, показуючи селянам підроблену «царську грамоту», організували таємну дружину для повстання. Змову викрили.
  18. 1880Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»1880 р. у Женеві вийшов роман Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». У Російській імперії видати його не дозволили.
  19. 1881Убивство Олександра II1881 р. в Петербурзі члени «Народної волі» вбили імператора Олександра II. Серед організаторів були вихідці з України Андрій Желябов і Микола Кибальчич.
  20. 1882Театр корифеїв1882 р. в Єлисаветграді Марко Кропивницький створив українську професійну трупу. У ній грали Марія Заньковецька, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Іван Карпенко-Карий. Їх назвали корифеями.