Після земської реформи 1864 р. настала черга міст, які зростали завдяки торгівлі й промисловості.
За міським положенням 1870 р. в містах обирали думи, а ті — управу й міського голову. Самоврядування опікувалося освітленням, водогоном, бруківкою, школами, лікарнями.
Право голосу мали лише власники нерухомості й платники податків, тож більшість городян у виборах не брала участі. 1892 р. права дум ще більше обмежили.