Після придушення повстання Верлана 1734 р. гайдамацький рух на Правобережжі не припинився. Селяни тікали від панщини й об'єднувалися в загони.
1750 р. рух набрав найбільшого розмаху. Загони гайдамаків, серед яких було багато запорожців, нападали на маєтки шляхти, корчми, орендарів.
Гайдамаки здобули Умань, Вінницю, Летичів, Брацлав та інші міста. Повстання поширилося на Київщину, Брацлавщину й Поділля.
Польська влада придушила рух силою. Проте невдоволення залишалося, і 1768 р. спалахнула Коліївщина.
Де історики не згодні
Чисельність гайдамаків і кількість захоплених міст у джерелах подають по-різному. Історики також по-різному оцінюють рух: як національно-визвольну боротьбу чи як поєднання соціального протесту з грабунками.