Після повернення Правобережжя до Польщі шляхта відновила свої маєтки й закріпачувала селян. Невдоволення виливалося в рух гайдамаків — загонів, які нападали на панів, орендарів і урядників.
1733 р. в Польщі почалася війна за польську спадщину, і на Правобережжя ввійшли російські війська. Поширилися чутки, що імператриця Анна Іоанівна дозволила бити шляхту.
1734 р. сотник надвірних козаків князя Любомирського Верлан підняв повстання. Він називав себе полковником і створював козацькі загони. Повстанці здобули Жванець, Броди, Збараж і дійшли до Галичини.
Того ж року повстання придушили польські війська за допомогою російських. Однак гайдамацький рух на Правобережжі тривав ще кілька десятиліть.
Де історики не згодні
Повстання спалахнуло під час війни за польську спадщину, коли на Правобережжя ввійшли російські війська. Чутки про те, що імператриця нібито дозволила бити польську шляхту, підштовхнули селян до виступу — історики сперечаються, наскільки ці чутки поширювали навмисно.
Постаті
- Верлан