На початку XVIII ст. Київ і Чернігів були великими центрами книгодрукування. Тут видавали церковні й світські книжки, у мові яких було багато українських рис.
1720 р. Петро I видав указ про заборону друкувати в Києві та Чернігові нові книжки. Дозволялося лише передруковувати старі церковні книжки, звіряючи їх із московськими виданнями.
Указ вимагав, щоб у книжках не було жодних відмінностей від російських видань. Це фактично означало заборону книжок українською мовою.
Указ завдав тяжкого удару українській культурі й книжності. Друкарні Києво-Печерської лаври й Чернігова тепер працювали під суворим контролем.
Де історики не згодні
Указ прямо не згадує української мови: він вимагав, щоб книжки друкувалися без «особливого наріччя» й повністю збігалися з московськими. Історики розглядають його як перший у низці заборон, спрямованих проти української мови й книжності.
Постаті
- Петро I