Іван Мазепа походив із правобережної шляхти, здобув освіту в Києво-Могилянському колегіумі та Варшаві, служив при польському королівському дворі, а потім — у гетьманів Дорошенка й Самойловича. 1687 р. його обрали гетьманом.
Понад двадцять років Мазепа зберігав довіру царя Петра I й водночас прагнув зміцнити гетьманську владу. Він збагатив старшину маєтностями, але й намагався захистити селян від надмірної панщини.
Мазепа був щедрим меценатом: коштом гетьмана збудовано й відновлено десятки храмів, зокрема в Києві, Чернігові, Переяславі. Він опікувався Києво-Могилянською академією, яка 1701 р. отримала цей статус.
Північна війна принесла Гетьманщині тяжкі втрати. Цар дедалі більше обмежував автономію, і 1708 р. Мазепа перейшов на бік шведського короля Карла XII. Після поразки під Полтавою 1709 р. він утік до Бендер, де й помер.
Де історики не згодні
Постать Мазепи — одна з найсуперечливіших в історії. Російська імперська й радянська традиція називала його «зрадником» (Мазепу навіть піддали церковній анафемі 1708 р.), а українська — борцем за незалежність. Історики сперечаються й про те, коли саме він вирішив розірвати з Москвою та наскільки його підтримувала старшина.
Постаті
- Іван Мазепа