Під час війни влада трохи послабила контроль над культурою й дозволяла звертатися до національного минулого. Мільйони радянських людей побачили Європу. Після перемоги Сталін вирішив повернути суворий ідеологічний контроль.
14 серпня 1946 р. ЦК ВКП(б) ухвалив постанову про журнали «Звезда» і «Ленинград», яка започаткувала кампанію під керівництвом Андрія Жданова. Митців звинувачували в «низькопоклонстві перед Заходом» та «аполітичності».
В Україні кампанія мала гостре спрямування проти «українського буржуазного націоналізму». Критикували поета Максима Рильського, прозаїка Юрія Яновського, істориків і літературознавців. 1947 р. першим секретарем ЦК КП(б)У на кілька місяців став Лазар Каганович, який посилив тиск на інтелігенцію. 1951 р. газета «Правда» засудила вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну».
Багато митців були змушені каятися, деяких звільнили або заарештували. Кампанія надовго налякала інтелігенцію й обмежила розвиток української культури.
Де історики не згодні
Назва «ждановщина» неофіційна: її вживають історики й публіцисти. Дослідники по-різному визначають межі кампанії: одні пов'язують її лише з 1946–1948 рр., інші включають сюди й боротьбу з «космополітизмом» 1949 р. та нові хвилі критики до смерті Сталіна 1953 р. Вірш Сосюри «Любіть Україну» написали ще 1944 р., а розкритикували 1951 р.
Постаті
- Андрій Жданов