Після Маніфесту листопада 1944 р. і радянсько-чехословацького договору 29 червня 1945 р. Закарпаття юридично стало частиною УРСР. Проте краєм ще керувала Народна Рада Закарпатської України, яка мала власні органи влади.
22 січня 1946 р. Президія Верховної Ради СРСР видала указ про утворення Закарпатської області у складі Української РСР. Обласним центром став Ужгород. Народна Рада припинила діяльність, і край отримав такий самий устрій, як інші області УРСР.
Незабаром на Закарпатті почали колективізацію, закривали церкви й монастирі, переслідували греко-католицьку церкву. Частину жителів, яких влада вважала ненадійними, заарештували або вислали.
Відтоді Закарпаття — одна з областей України. Воно стало єдиною областю УРСР за Карпатами.
Де історики не згодні
Історики сперечаються, як оцінювати ці події: радянська історіографія називала їх «возз'єднанням» з волі народу, а сучасні дослідники наголошують, що рішення ухвалювали в Москві, а населення не мало вільного вибору. Водночас вони визнають, що для багатьох закарпатців об'єднання з іншими українськими землями було бажаним.