Влітку 1940 р. СРСР під загрозою війни змусив Румунію віддати Бессарабію та Північну Буковину. Частину цих земель — Північну Буковину, Хотинщину й Ізмаїльщину — включили до УРСР. У 1941–1944 рр. край знову окупувала Румунія, союзниця нацистської Німеччини.
1946 р. в Парижі відбулася мирна конференція, на якій країни-переможниці готували договори з колишніми союзницями Німеччини. Делегація УРСР на чолі з Дмитром Мануїльським також брала в ній участь.
10 лютого 1947 р. в Парижі підписали мирні договори з Італією, Румунією, Угорщиною, Болгарією та Фінляндією. Договір з Румунією закріпив радянсько-румунський кордон, встановлений 1940 р.
Отже, Північна Буковина, Хотинщина та Ізмаїльщина остаточно залишилися у складі УРСР. Сьогодні це Чернівецька область і частина Одеської області України.
Де історики не згодні
У деяких шкільних посібниках пишуть про «радянсько-румунський договір» 1947 р. Насправді це був мирний договір держав-переможниць (серед них СРСР і УРСР) з Румунією, колишньою союзницею Німеччини. Румунські історики часто оцінюють втрату Бессарабії й Північної Буковини як несправедливу, а українські наголошують, що ці землі були заселені переважно українцями або мали змішане населення.
Постаті
- Дмитро Мануїльський